1984_28.08.2019 «1984» – найважливіший роман минулого століття Є твори, до яких слід дорости, щоб усвідомити головний меседж. Роман "1984" Джорджа Орвелла належить саме до таких творів, для повноти розуміння якого треба мати сталий світогляд і бути дещо обізнаним в історії та політичних ідеологіях. Проте цей роман є обов’язковим до прочитання. Автор відкрито та грубо і навіть жорстоко змальовує світ, де панує тоталітарний соціалізм. Розкривається суть влади, влади абсолютної, що існує заради самої влади, влади, що поневолює людину. В неї відбирається мова, історія, воля, будь-яка свобода дії та, навіть, помислів. Приватне життя більше не існує, за кожним кроком слідкують. Безперервна праця не залишає ні сил, ні часу на роздуми. Знищуються навіть людські почуття дружби, кохання, честі. Людина занурюється у суцільні жахіття війни, страху і ненависті. ВІЙНА, РАБСТВО, НЕУЦТВО – ось ідеали цього світу. Дуже детально представлена ієрархія суспільства. Старший брат – всемогутній, а партія ніколи не помиляється. За такого стану речей легко повірити, що біле є чорним, а чорне – білим. Головний герой намагається осягнути світ, в якому він живе і боротися зі станом речей, попри той факт, що він усвідомлює приреченість своїх спроб. Роман являє собою антиутопію, проте описи можуть жахати своєю реалістичністю. Описана Орвеллом дійсність перегукується не тільки з радянськими часами, а й з сьогоденням. Роман завжди є на часі, він проголошує необхідність освіти, знання своєї мови та історії для існування вільної людини. Попри змістовність і жахливу реалістичність, роман читається досить легко і не залишає байдужим.

1984_19.10.2019 Один з найважливіших романів 20-го століття Джордж Орвелл у своєму творі розкриває багато цікавих ідей, змальовуючи тоталітаризм і способи, які використовують представники такої системи для впливу на суспільство. Дводумство — це дуже цікава концепція Орвелла, за допомогою якої факти можна легко перекрутити на свою користь (чого вартує тільки «українці — братній народ» і «українці — фашисти, бандери…»), звичайно пожертвувавши деякою логікою. Активно воно застосовується і сьогодні. Реальність змальовується «Партією» не як об'єктивний зовнішній світ, а як плід людської свідомості. Це дає можливість маніпулювати реальністю, фальсифікуючи об'єктивні докази та нав’язуючи людям те, що необхідне владі. Також це дозволяє переписувати минуле, адже воно ж узагалі об'єктивно уже не існує і залишається лише змінити спогади про нього. Є тут і цікавий антиутопічний тоталітарний світ, любов, Партія, «злочин» та неминуче, спустошуюче зізнання у любові до Старшого брата. Цікаві аналогії з тоталітарними державами 20го століття, особливо Союзом (Голдштайн-Троцький). І навіть сьогодні ми бачимо як активно втілюються в життя гасла Партії. «Неуцтво — це сила» — масами легко керувати, коли вони неосвічені. «Війна — це мир» — війна як засіб замилювання людям очей, відвернення уваги від реальних проблем, а отже спокійне «мирне» утримування влади. «Свобода — це рабство» — дуже активно застосовується в РФ, де розказують як погано живуть американці порівняно з ними та чим вони пожертвували принципами заради «свободи». Але два останніх випливають з першого, тому розвиток у суспільства, його освіта і допоможе створенню дійсно якіснішої держави з прозорою формою правління, де людей не буде так легко обдурити як сьогодні. Даний твір, як і відомий «Колгосп тварин» цього ж автора, маст рід...

1984_04.11.2019 «Свобода — це рабство» Кожному хоча б один раз варто прочитати захопливу антиутопію Джорджа Орвелла «1984». Книга розповідає про суспільство, яке живе в умовах суцільного контролю. Про час, коли вдома на кожного чекає не сім'я чи друзі, а завжди ввімкнутий екран телевізора. Ці екрани та камери повсюди, їхня мета — стежити та збирати інформацію про жителів, аналізувати їхні слова, міміку та жести. Особливі міністерства Океанії працюють для підтримки цього тоталітарного режиму. Міністерство Любові займається катуваннями та переслідуваннями тих, хто виступає проти державної політики. Міністерство Правди зайняте приховуванням інформації від її жителів та розповсюдженням брехні. Міністерство Миру відповідає за підтримку стану постійної війни. Керує країною Великий Брат, який завжди стежить за тобою. Доноси та наклепи заохочуються владою, тому ніхто ніколи не може почувати себе у цілковитій безпеці. Родичі, друзі, колеги — немає кому довіритися і повірити. Мова у Океанії теж особлива — Новомова зі спрощеними словами та фразами. Задум влади простий: немає слова — нема поняття. Зруйнувати мову означає забрати у жителів можливість висловити свої думки. Ця книга врізається у пам'ять, проте читається легко. Роман досі залишається актуальним.

1984_08.12.2019 Війна — це мир. Свобода — це рабство. Неуцтво — це сила. Я думаю, небагато є любителів літератури, які б не чули про роман Джорджа Орвелла «1984». Найкращий, найвпливовіший, найзначиміший, найбільш провокуючий і ще купу най най най епітетів для цього твору. Він очолює чи входить в топ найрізноманітніших літературних рейтингів, а самого Джорджа Орвелла за цей твір вважають генієм і пророком гуманізму та демократії. Я думаю, не має сенсу переповідати зміст чи опис роману, хто читав той читав, а хто ні, то все одно має знати про що йдеться мова. Чудові паралелі та аналогії з нацистською Німеччиною, та, передусім, з СРСР, висміювання тоталітаризму і одночасно засторога від нього. Персонажі — яскраво і гарно прописані, з чіткою логікою і аргументацією. Вінстон — класичний представник інтелігенції часів тоталітаризму, інтелектуал, який вимушений піти на компроміс з совістю та владою, аби мати можливість мислити, жити та боротись. Джулія — звичайна панко-хіповська бунтарка 70-х, з боротьбою за особистий простір, свободу дій і вражень, а не за якісь загальнодержавні чи глобальні проблеми країни чи людства. О’Браєн – класика падлюки та провокатора, гнилої людини, яка заради партії та вождя піде на будь-який злочин. Ну і Проли — безкінечна кількість пролів, які існують, народжують, працюють, їдять, заробляють, іноді живуть, але ніколи нічого не вирішують і ні на що не впливають. Проли — єдина категорія роману, яка розповсюджується за межі тоталітарного суспільства. Проли існували завжди і будуть так само в майбутньому. Левова частка населення, піраміда потреб яких не виходить за рамки «заробити-поїсти-поспати-випити-погуляти-знову заробити». Все геніально і просто — війна, терор, залякування, постійна пропаганда, Старший Брат, дводумство, Ангсоц, інформаційне насичення, публічні страти, арешти, табори, голод і т.д. Все якісно, гарно і правильно. Антиутопія, тоталітарне суспільство майбутнього, описане в умовах постядерної війни та трьох величезних світових імперій. «1984» треба читати людям з посттоталітарним синдромом, тим, хто не визначився зі ставленням до минулого чи досі живе в ньому. Читаючи роман, я з жахом розумів, що в сучасному світі є люди, які сумують за речами, описаними в ньому. Одного разу я чув розмову, в якій казали, що «як гарно було раніше, в обід все закривалось, всі завершували працювати, ставали біля телевізора і робили гімнастику». І таких прикладів багато, які підтверджують сказане в романі: «Ти можеш мати або свободу, або щастя». Ця книга саме для таких людей. Їм просто пощастило, що Союз розвалився раніше, ніж був завершений експеримент зі щасливим комунізмом а, насправді — побудовою класичного тоталітарного суспільства.

1984_25.12.2019 Влада: вчора, сьогодні — навічно Почав знайомитись з Джорджем Орвеллом саме з його самого мейнстрімного твору «1984». «Big brother is watching you” — навряд чи знайдеться той, хто не чув цієї фрази. Одна з самих відомих антиутопій розкаже вам про тоталітаризм і те що він робить з людьми. Тут варто розуміти три головні лозунги цих держав: війна це — мир, свобода — це рабство, а неуцтво — це сила. Саме за такими оксюмиронами людей привчають жити. Звучить це трохи надто категорично, але під час читання ви зрозумієте на яких засадах це все стоїть. Оповідь ведеться від такого собі робочого Вінстона, який незважаючи на роботу на ту саму тоталітарну владу не рахує, що це правильно. З часом його інакшість від більшості тільки збільшується. Він знаходить однодумців? Ну і загалом за враженням можу сказати, що сюжет добротний. Але, мабуть саме страшніше зі всього цього, що тенденції тих держав, все частіше починаєш помічати в нинішніх країнах, в людях і впровадженими системами, що мимоволі вибиває з колії звичайного представлення, що ця антиутопія не така і ж фантастична. По моїм словам може скластись враження що ця книга тільки про тоталітаризм, але це не так. Тут порушується маса важливих філософських питань. Що таке справжня смерть і яку смерть можна рахувати справжньою? Що таке правда, свобода, влада? Важко знайти більш вдалих книг на цю тематику.

1984_11.01.2020 Свобода у суспільстві: відсоток Дводумство. Хіба не цим ми займаємося постійно, обираючи яку інформацію читати, слухати, а яку пропускати повз вуха? Наприклад, коли новини читаємо, ми робимо вигляд, що не помічаємо якось жахливого факту, щоб він лишень не турбував нашу свідомість, не змушував нас піднімати своє сидяче місця і не спрямовував до дій. То дводумство — це постійне фільтрування всього того, що відбувається навколо нас. Просто це трохи інша назва цього процесу, яку дав йому Орвел. Це в голові не вкладається як людина була проникнута тогочасним політичним світом, тією ситуацією у суспільстві, щоб так майстерно відобразити це у своєму дусі у романі «1984». Як можливо так геніально відобразити сутність влади, так спробувати передбачити майбутнє, до якого вона зможе призвезти? У романі розповідається про протистояння людського «я» і свободи проти механічного світу. Світу, який створила група людей і керує ним, говорячи про рівність у суспільстві. Ми розуміємо, що таким псевдоспокоєм і миром під час війни, влада ніколи не зможе замінити людині свободу. І тут річ у нашій природі, ми були народжені вільними і незалежними. То якщо людина помирає у страху, пригніченні, залежності від когось, то чи помирає вона людиною? Можливо вона стає лише цифрою у статистиці, яка пізніше просто буде «розпилена»? От саме цю — головну проблему, і порушує автор у своєму романі. Завдяки їй він став такий популярний у минулому, завдяки їй він і буде однією з найголовніших книг наступного століття.

1984_06.02.2020

Одна з кращих антиутопій, які коли-небудь були написані!

Джордж Орвелл здійснив великий аналіз, як історичних даних так і філософський аналіз, і в даній книзі ключова увага зосереджена не скільки на персонажах, а на описі подій, обстановки і схожих деталей.

Для себе я зрозумів, що ситуація тотальної свободи, набагато гірше тотальної несвободи, адже в тотальній несвободі митець може думати, як йому вирішити ту чи іншу проблему, бо мистецтво це завжди вихід за межі, а в ситуації тотальної свободи меж не існує, а це означає, що немає за рамок за які можна було б виходити, і відповідно немає творчості!

А ще я зрозумів, що поняття свободи цікаве з тої точки зору, що свобода це ще і відповідальність, свобода накладає на людину моральний тягар, вона заставляє людину вибирати, а люди це такі істоти, які люблять чути поради і перекладати відповідальність за свій вибір на інших.

Книга мене дуже вразила, я ставлю їй максимальну оцінку і вважаю її однією з кращих книг за історію літератури. Війна — це мир. Свобода — це рабство. Неуцтво — це сила. Рекомендую її всім!

1984_06.03.2020

Вибір впав на неї, тому що часто чую про те, що події в Україні схожі на події в книзі, захотілось перевірити

В основі книги - деградація людини і людства в цілому: відсутність критичного мислення, відсутність бажання думати і розвиватись, життя по стандарту і постійне легке пияцтво.

Такі люди - мрія будь-якої влади, вони не чинять опору, йдуть куди сказано йти, думають, як сказано думати. Ними легко маніпулювати. В них немає ні власноі думки, ні пам‘яті. Вони не аналізують вчорашній день і не роблять висновків, не знають історії. Замість ґрунту під ногами в‘язка жижа, яка затягує і дезорієнтує.

За сюжетом в книзі встановлений абсолютний тоталітаризм. На перший погляд, заснований на страху і брехні, але насправді - в його основі лежить людська тупість. Бо неможливо обманути і нагнути того, хто не хоче бути обманутим і нагинатись.

Маніпулювати масами легко, індивідами - неможливо. Тому завдання правлячого сектору - стерти рамки індивідуального і особистісного, принизити і знецінити, поставити особистість нижче натовпу.

Масмедіа - похідне від слова «маси» і прекрасна зброя. Контрольовані новини, подані у вигідній тональності, рафінована інформація, яку ковтає споживач не пережовуючи - головні віжки управління свідомістю, які вдало використовуються владою.

Якщо на цьому моменті вам перестало бути зрозуміло, чи я про книгу, чи про наше життя, то я про книгу.

1984_06.03.2020

Постправда, культ особи, вічна війна, чи можливо вижити і залишитися людиною в такому світі?

Твір англійського письменника Джорджа Орвелла "1984" описує життя людини, яка пішла проти системи, а також власне цю систему. Світ, який придумав Орвелл, складається з трьох наддержав: Океанії, Євразії, Остазії, і в цьому простежується певний символізм, адже на початку ХХ століття реальний світ поділився на три частини: комуністичний, фашистський, ліберальний.

В творі описано життя Вінстона Смітта, жителя Океанії, члена зовнішньої партії, який не піддався пропаганді і пішов проти системи, яким буде результат цього зухвалого вчинку дізнаєтеся, коли прочитаєте книгу. Прототипом світу Дж. Орвелла є Радянський союз, і там і там існує одна правляча партія, і там і там пригнічується свобода людини, і там і там може статися так, що дитина "здала" своїх батьків.

Для чого була створена ця книга, і чи варто її читати? Одразу відповім на друге питання. Так, цю книгу однозначно варто прочитати кожному, на одному із заходів, що проходив в Книгарні Є в Кропивницькому лунала така теза:"Ті, хто не хочуть йти на повідку пропаганди і навчитися критично мислити, "1984" має стати як Біблія". Відповідь на перше питання: Книга була створена з метою засудження тоталітарного суспільства, і мова не тільки про СРСР, світ, що описаний в цій книзі, можна порівняти з будь-якою тоталітарною державою. Основна мета твору: Не допустити створення тоталітарних держав в ХХІ столітті.

Чи важко читати цей твір? Ні, "1984" є художнім твором, все описано дуже легко й просто для сприйняття, можна виділити лише один важкий для сприйняття момент, коли Вінстон читав книгу, яку дав йому О'Браєн, але це надзвичайно цікавий момент і я перечитував його неодноразово.

Отже, "1984" Джорджа Орвелла є обов'язковим для прочитання!!!!!

1984_23.03.2020

Джордж Орвелл написав по справжньому видатний твір

У творі «1984» світ поділений на три частини: Океанію, Євразію та Остазію. Між ними постійно йде війна в якій ніколи ніхто не зможе перемогти. Ця війна не може привести до перемоги, а єдина її мета - це підтримувати страх населення і створити атмосферу постійної небезпеки. Розповідь йдеться про Вінстона Сміта - людину, яка не піддалася впливу ідеології та намагається не бути як всі й хоч якось виступити проти авторитету «Великого Брата».

Письменник дуже глибоко дослідив тогочасне суспільство. Майже відразу стає зрозуміло що прототипом Океанії в книзі став Радянський Союз. Автор застерігає світ від тоталітарного режиму, показуючи всі його найгірші риси. У творі ми спостерігаємо за боротьбою звичайної людини за своє власне «я». Автор показує, що ми завжди повинні боротися за свої погляди, і хоч людина може загинути, але ідея житиме завжди. Ми співпереживаємо головному герою і віримо у його перемогу до самого кінця.

Ця книга захоплює читача з перших же рядків і не відпускає аж до фіналу. Не зважаючи на глибину історії, книга читається легко. Автор зміг майстерно поєднати художню і філософську частини та створити по-справжньому геніальний твір, який актуальний і сьогодні. Наполегливо рекомендую кожному поціновувачу писаного слова.

Автор	Джордж Орвелл
Видавництво	Видавництво Жупанського
Перекладач	Віктор Шовкун
Рік видання	2024
Мова	Українська
Кількість сторінок	320
Обкладинка	Тверда
Вага	0.337
ISBN	9786177585953
Формат	135x205x24мм
Серія книг	Майстри світової прози
Тип	Паперова книга
Наявність ілюстрацій	Ні
Перекладна	Так