Точні та природничі науки

Точні та природничі науки: сплеск читацького інтересу

Останнім часом українські видавництва та книгарні демонструють чітку тенденцію: пересічний читач почав активно цікавитися науковою тематикою, ба більше – книгами з природничих наук. Важливо, що йдеться не про експертів чи студентів, дослідників або працівників наукових закладів. Ні, мова про людей, які приходять купити книгу, котру читатимуть увечері вдома або вранці в метро, дорогою до офісу.

У чому різниця між точними та природничими науками

Підручники, довідники та словники наводять більш-менш схожі дефініції. Природничими науками називають ті наукові галузі, що вивчають явища навколишнього світу в живій чи неживій природі. Себто, природничі науки протиставляються наукам гуманітарним – тобто тим, які своїм предметом вважають людське суспільство, мови та мистецтва.

Точні науки – це окрема наукова ніша. До неї належать математика та інформатика. Що відрізняє ці дисципліни від природничих? Метод, який вони використовують. Якщо природничі науки вважають переважно «описовими», тобто такими, що досліджують факти і те, яким чином вони пов’язані між собою, то точні науки використовують математичні моделі, щоб продемонструвати факти та зв’язки між ними. Окремо згадаємо таке поняття, як «прикладні науки». Ці науки, у свою чергу, використовують результати й досягнення точних і природничих наук для освоєння природи.

Історично витоки природничих наук губляться ще у Древній Греції – історики науки нагадують, що вже тоді існувала, розвивалася та працювала над визначенням закономірностей і дефініцій наука «про природу», що охоплювала природу живого організму, космосу і речей навколишнього світу.

Чому популярні природно-наукові знання

Складно сказати, що було спочатку: готовність читацької аудиторії до зміни фокусу (зміщення інтересу) чи поява серед авторів так званих популяризаторів науки. Певним чином усі ці фактори пов’язані між собою. У будь-якому разі, саме результати впливу цих факторів ми маємо можливість спостерігати зараз.

Такі популяризатори науки, як Стівен Гокінґ, Мічіо Кайку, Ніл Тайсон здатні примусити читача вже за десять хвилин забути, що перед ним не художня книжка, а наукова. Завдяки чому це відбувається? Наукова мова перекладається на ту мову, яку здатен зрозуміти непідготовлений читач. Тож найпопулярніші книги з точних та природничих наук, ті, що стали бестселерами («Коротка історія часу: Від великого вибуху до чорних дір» Гокінґа, «Фізика майбутнього» Кайку) – це насправді подвійні переклади: з іноземної мови та з мови спеціалізованих знань.