Моє тихе Різдво

На Різдво чекають усі в цьому світі. Діти та дорослі, молоді та старі, щасливі та нещасливі, заможні та незаможні. Дружно зустрічає цей світлий день велика галицька родина. Чекає на Різдво українська волонтерка, для якої час ніби на місці застигає, якщо СМС-ка з фронту не дійде. І мусульманка, що сама не своя від адвент-календарів, теж сяде до столу. Та навіть одна атеїстка готується до свята й робить, намов у старі часи, усі дванадцять страв строго за рецептом. На Різдво чекають усі в цьому світі. Бо Різдво несе з собою оновлення й надію на краще. На Різдво хтось ностальгує за минулим, хтось – навпаки радіє, хтось – виліплює вушка з грибами, хтось – просто смакує різдвяні страви. Єдині тільки спільність всезагального свята з особистим святом кожного, хто святкує, і безперервність старих традицій зустрічі Різдва. На які із часом, немов на намисто, самі собою нанизуються свої. В кожного воно своє, особисте тихе Різдво…

Звісно, на Різдво чекають і митці – аби відшукати, відворити на папері, залишити в пам’яті гарний різдвяний сюжет. І видавці – аби донести ці сюжети до всіх охочих читачів. От і нова збірка «Моє тихе Різдво», яка продовжує постійну традицію різдвяних антологій від «Видавництва Старого Лева». Серед авторів творів, які й увійшли до цієї збірки – Катерина Бабкіна, Гаська Шиян, Людмила Таран, Петро