1984

Роман 1984 - це гармата, постріл якої підриває твій мозок, від чого далі детонують твої думки! Із розряду must reed!

Мабуть, найкраща книга, що я коли небудь читав!

«Свобода — це рабство»

Кожному хоча б один раз варто прочитати захопливу антиутопію Джорджа Орвелла «1984». Книга розповідає про суспільство, яке живе в умовах суцільного контролю. Про час, коли вдома на кожного чекає не сім'я чи друзі, а завжди ввімкнутий екран телевізора. Ці екрани та камери повсюди, їхня мета — стежити та збирати інформацію про жителів, аналізувати їхні слова, міміку та жести.

Особливі міністерства Океанії працюють для підтримки цього тоталітарного режиму. Міністерство Любові займається катуваннями та переслідуваннями тих, хто виступає проти державної політики. Міністерство Правди зайняте приховуванням інформації від її жителів та розповсюдженням брехні. Міністерство Миру відповідає за підтримку стану постійної війни. Керує країною Великий Брат, який завжди стежить за тобою. Доноси та наклепи заохочуються владою, тому ніхто ніколи не може почувати себе у цілковитій безпеці. Родичі, друзі, колеги — немає кому довіритися і повірити.

Мова у Океанії теж особлива — Новомова зі спрощеними словами та фразами. Задум влади простий: немає слова — нема поняття. Зруйнувати мову означає забрати у жителів можливість висловити свої думки.

Ця книга врізається у пам'ять, проте читається легко. Роман досі залишається актуальним.

Один з найважливіших романів 20-го століття

Джордж Орвелл у своєму творі розкриває багато цікавих ідей, змальовуючи тоталітаризм і способи, які використовують представники такої системи для впливу на суспільство.

Дводумство — це дуже цікава концепція Орвелла, за допомогою якої факти можна легко перекрутити на свою користь (чого вартує тільки «українці — братній народ» і «українці — фашисти, бандери…»), звичайно пожертвувавши деякою логікою. Активно воно застосовується і сьогодні.

Реальність змальовується «Партією» не як об'єктивний зовнішній світ, а як плід людської свідомості. Це дає можливість маніпулювати реальністю, фальсифікуючи об'єктивні докази та нав’язуючи людям те, що необхідне владі. Також це дозволяє переписувати минуле, адже воно ж узагалі об'єктивно уже не існує і залишається лише змінити спогади про нього.

Є тут і цікавий антиутопічний тоталітарний світ, любов, Партія, «злочин» та неминуче, спустошуюче зізнання у любові до Старшого брата. Цікаві аналогії з тоталітарними державами 20го століття, особливо Союзом (Голдштайн-Троцький).

І навіть сьогодні ми бачимо як активно втілюються в життя гасла Партії. «Неуцтво — це сила» — масами легко керувати, коли вони неосвічені. «Війна — це мир» — війна як засіб замилювання людям очей, відвернення уваги від реальних проблем, а отже спокійне «мирне» утримування влади. «Свобода — це рабство» — дуже активно застосовується в РФ, де розказують як погано живуть американці порівняно з ними та чим вони пожертвували принципами заради «свободи».

Але два останніх випливають з першого, тому розвиток у суспільства, його освіта і допоможе створенню дійсно якіснішої держави з прозорою формою правління, де людей не буде так легко обдурити як сьогодні.

Даний твір, як і відомий «Колгосп тварин» цього ж автора, маст рід...

«1984» – найважливіший роман минулого століття
Є твори, до яких слід дорости, щоб усвідомити головний меседж. Роман "1984" Джорджа Орвелла належить саме до таких творів, для повноти розуміння якого треба мати сталий світогляд і бути дещо обізнаним в історії та політичних ідеологіях. Проте цей роман є обов’язковим до прочитання. Автор відкрито та грубо і навіть жорстоко змальовує світ, де панує тоталітарний соціалізм. Розкривається суть влади, влади абсолютної, що існує заради самої влади, влади, що поневолює людину. В неї відбирається мова, історія, воля, будь-яка свобода дії та, навіть, помислів. Приватне життя більше не існує, за кожним кроком слідкують. Безперервна праця не залишає ні сил, ні часу на роздуми. Знищуються навіть людські почуття дружби, кохання, честі. Людина занурюється у суцільні жахіття війни, страху і ненависті. ВІЙНА, РАБСТВО, НЕУЦТВО – ось ідеали цього світу. Дуже детально представлена ієрархія суспільства. Старший брат – всемогутній, а партія ніколи не помиляється. За такого стану речей легко повірити, що біле є чорним, а чорне – білим. Головний герой намагається осягнути світ, в якому він живе і боротися зі станом речей, попри той факт, що він усвідомлює приреченість своїх спроб.
Роман являє собою антиутопію, проте описи можуть жахати своєю реалістичністю. Описана Орвеллом дійсність перегукується не тільки з радянськими часами, а й з сьогоденням. Роман завжди є на часі, він проголошує необхідність освіти, знання своєї мови та історії для існування вільної людини. Попри змістовність і жахливу реалістичність, роман читається досить легко і не залишає байдужим.