Увійти в інтернет-магазин
Зайти за допомогою
Нагадати пароль
/catalog/zarubizhna-klasyka/1984/
На цей email буде вислано ваш пароль
або
Увійти
Увійти в інтернет-магазин
Зареєструватись за допомогою
або
Увійти
Немає в наявності
137 грн

1984

Код товару: ІМ-00001533

5
Відгук 2
топ
Рік видання: 2015
Перекладна: Так
Мова: Українська
Обкладинка: Тверда
Кількість сторінок: 312
Вага: 280
ISBN: 9789662355574
Перекладач: Віктор Шовкун
Формат: 130x200мм
Читати усі характеристики

Анотація

"1984" — один з найголовніших і вже точно найважливіший роман минулого сторіччя. Важко пригадати якийсь інший літературний твір, який би без зайвої манірності, настільки ж чітко, прадиво і жорстоко поставив перед загалом таку ж важливу проблематику. А саме: що таке влада? Яка її природа? Куди прямує сучасне суспільство? Що таке справжня смерть, і яка саме смерть є справжньою — фізична смерть індивіда, а чи смерть його внутрішнього єства, при збереженні фізичного тіла? Що таке свобода, і як вона співвідноситься з владою? Чи можливий бодай найменший прояв свободи, нехай навіть у вигляді можливості мати свої власні глибоко приховані, вільні від примусу думки, в умовах абсолютної тоталітарної влади?

Читати все

Джордж Орвелл

Джордж Орвелл — британський письменник і публіцист справжнє ім'я, якого — Ерік Артур Блер. Народився майбутній автор 1903 року в Індії, яка в той час була у складі Британської імперії, де його батько служив у британській спецслужбі. У школі Орвелл навчався на відмінно і згодом отримав стипендію й продовжив навчання в Ітонському коледжі. З 1922 до 1927 року служив у поліції Бірмі, після чого повернувся до Англії, де й почав писати перші свої художні твори. Згодом він переїхав до Парижа з чітким наміром стати письменником.У 1936 році одружується, а через пів року відправляється до Іспанії, де триває громадянська війна. Джордж Орвелл вступає у ряди лівих ополченців, які хоч і є комуністами, але виступають проти Сталіна. Майже пів року він провів на фронті, де його було поранено ворожим снайпером у горло і він був змушений повернутися до Лондона на лікування.

Детально про автора
Відгуки
Олександр Проценко

Роман 1984 - це гармата, постріл якої підриває твій мозок, від чого далі детонують твої думки! Із розряду must reed!

Zakhar Garan

Мабуть, найкраща книга, що я коли небудь читав!

Рецензії
Тетяна

Свобода у суспільстві: відсоток

Дводумство. Хіба не цим ми займаємося постійно, обираючи яку інформацію читати, слухати, а яку пропускати повз вуха?
Наприклад, коли новини читаємо, ми робимо вигляд, що не помічаємо якось жахливого факту, щоб він лишень не турбував нашу свідомість, не змушував нас піднімати своє сидяче місця і не спрямовував до дій.

То дводумство — це постійне фільтрування всього того, що відбувається навколо нас. Просто це трохи інша назва цього процесу, яку дав йому Орвел. Це в голові не вкладається як людина була проникнута тогочасним політичним світом, тією ситуацією у суспільстві, щоб так майстерно відобразити це у своєму дусі у романі «1984». Як можливо так геніально відобразити сутність влади, так спробувати передбачити майбутнє, до якого вона зможе призвезти?

У романі розповідається про протистояння людського «я» і свободи проти механічного світу. Світу, який створила група людей і керує ним, говорячи про рівність у суспільстві. Ми розуміємо, що таким псевдоспокоєм і миром під час війни, влада ніколи не зможе замінити людині свободу. І тут річ у нашій природі, ми були народжені вільними і незалежними. То якщо людина помирає у страху, пригніченні, залежності від когось, то чи помирає вона людиною? Можливо вона стає лише цифрою у статистиці, яка пізніше просто буде «розпилена»? От саме цю — головну проблему, і порушує автор у своєму романі. Завдяки їй він став такий популярний у минулому, завдяки їй він і буде однією з найголовніших книг наступного століття.

Читати все
Андрій Сторожук

Влада: вчора, сьогодні — навічно

Почав знайомитись з Джорджем Орвеллом саме з його самого мейнстрімного твору «1984». «Big brother is watching you” — навряд чи знайдеться той, хто не чув цієї фрази. Одна з самих відомих антиутопій розкаже вам про тоталітаризм і те що він робить з людьми. Тут варто розуміти три головні лозунги цих держав: війна це — мир, свобода — це рабство, а неуцтво — це сила. Саме за такими оксюмиронами людей привчають жити. Звучить це трохи надто категорично, але під час читання ви зрозумієте на яких засадах це все стоїть. Оповідь ведеться від такого собі робочого Вінстона, який незважаючи на роботу на ту саму тоталітарну владу не рахує, що це правильно. З часом його інакшість від більшості тільки збільшується. Він знаходить однодумців? Ну і загалом за враженням можу сказати, що сюжет добротний. Але, мабуть саме страшніше зі всього цього, що тенденції тих держав, все частіше починаєш помічати в нинішніх країнах, в людях і впровадженими системами, що мимоволі вибиває з колії звичайного представлення, що ця антиутопія не така і ж фантастична. По моїм словам може скластись враження що ця книга тільки про тоталітаризм, але це не так. Тут порушується маса важливих філософських питань. Що таке справжня смерть і яку смерть можна рахувати справжньою? Що таке правда, свобода, влада? Важко знайти більш вдалих книг на цю тематику.

Читати все
DocendoDiscimus

Війна — це мир. Свобода — це рабство. Неуцтво — це сила.

Я думаю, небагато є любителів літератури, які б не чули про роман Джорджа Орвелла «1984». Найкращий, найвпливовіший, найзначиміший, найбільш провокуючий і ще купу най най най епітетів для цього твору. Він очолює чи входить в топ найрізноманітніших літературних рейтингів, а самого Джорджа Орвелла за цей твір вважають генієм і пророком гуманізму та демократії.

Я думаю, не має сенсу переповідати зміст чи опис роману, хто читав той читав, а хто ні, то все одно має знати про що йдеться мова.

Чудові паралелі та аналогії з нацистською Німеччиною, та, передусім, з СРСР, висміювання тоталітаризму і одночасно засторога від нього. Персонажі — яскраво і гарно прописані, з чіткою логікою і аргументацією. Вінстон — класичний представник інтелігенції часів тоталітаризму, інтелектуал, який вимушений піти на компроміс з совістю та владою, аби мати можливість мислити, жити та боротись. Джулія — звичайна панко-хіповська бунтарка 70-х, з боротьбою за особистий простір, свободу дій і вражень, а не за якісь загальнодержавні чи глобальні проблеми країни чи людства. О’Браєн – класика падлюки та провокатора, гнилої людини, яка заради партії та вождя піде на будь-який злочин. Ну і Проли — безкінечна кількість пролів, які існують, народжують, працюють, їдять, заробляють, іноді живуть, але ніколи нічого не вирішують і ні на що не впливають.

Проли — єдина категорія роману, яка розповсюджується за межі тоталітарного суспільства. Проли існували завжди і будуть так само в майбутньому. Левова частка населення, піраміда потреб яких не виходить за рамки «заробити-поїсти-поспати-випити-погуляти-знову заробити».

Все геніально і просто — війна, терор, залякування, постійна пропаганда, Старший Брат, дводумство, Ангсоц, інформаційне насичення, публічні страти, арешти, табори, голод і т.д. Все якісно, гарно і правильно. Антиутопія, тоталітарне суспільство майбутнього, описане в умовах постядерної війни та трьох величезних світових імперій.

«1984» треба читати людям з посттоталітарним синдромом, тим, хто не визначився зі ставленням до минулого чи досі живе в ньому. Читаючи роман, я з жахом розумів, що в сучасному світі є люди, які сумують за речами, описаними в ньому. Одного разу я чув розмову, в якій казали, що «як гарно було раніше, в обід все закривалось, всі завершували працювати, ставали біля телевізора і робили гімнастику». І таких прикладів багато, які підтверджують сказане в романі: «Ти можеш мати або свободу, або щастя». Ця книга саме для таких людей. Їм просто пощастило, що Союз розвалився раніше, ніж був завершений експеримент зі щасливим комунізмом а, насправді — побудовою класичного тоталітарного суспільства.

Читати все
Оксана Ок

«Свобода — це рабство»

Кожному хоча б один раз варто прочитати захопливу антиутопію Джорджа Орвелла «1984». Книга розповідає про суспільство, яке живе в умовах суцільного контролю. Про час, коли вдома на кожного чекає не сім'я чи друзі, а завжди ввімкнутий екран телевізора. Ці екрани та камери повсюди, їхня мета — стежити та збирати інформацію про жителів, аналізувати їхні слова, міміку та жести.

Особливі міністерства Океанії працюють для підтримки цього тоталітарного режиму. Міністерство Любові займається катуваннями та переслідуваннями тих, хто виступає проти державної політики. Міністерство Правди зайняте приховуванням інформації від її жителів та розповсюдженням брехні. Міністерство Миру відповідає за підтримку стану постійної війни. Керує країною Великий Брат, який завжди стежить за тобою. Доноси та наклепи заохочуються владою, тому ніхто ніколи не може почувати себе у цілковитій безпеці. Родичі, друзі, колеги — немає кому довіритися і повірити.

Мова у Океанії теж особлива — Новомова зі спрощеними словами та фразами. Задум влади простий: немає слова — нема поняття. Зруйнувати мову означає забрати у жителів можливість висловити свої думки.

Ця книга врізається у пам'ять, проте читається легко. Роман досі залишається актуальним.

Читати все
Владислав

Один з найважливіших романів 20-го століття

Джордж Орвелл у своєму творі розкриває багато цікавих ідей, змальовуючи тоталітаризм і способи, які використовують представники такої системи для впливу на суспільство.

Дводумство — це дуже цікава концепція Орвелла, за допомогою якої факти можна легко перекрутити на свою користь (чого вартує тільки «українці — братній народ» і «українці — фашисти, бандери…»), звичайно пожертвувавши деякою логікою. Активно воно застосовується і сьогодні.

Реальність змальовується «Партією» не як об'єктивний зовнішній світ, а як плід людської свідомості. Це дає можливість маніпулювати реальністю, фальсифікуючи об'єктивні докази та нав’язуючи людям те, що необхідне владі. Також це дозволяє переписувати минуле, адже воно ж узагалі об'єктивно уже не існує і залишається лише змінити спогади про нього.

Є тут і цікавий антиутопічний тоталітарний світ, любов, Партія, «злочин» та неминуче, спустошуюче зізнання у любові до Старшого брата. Цікаві аналогії з тоталітарними державами 20го століття, особливо Союзом (Голдштайн-Троцький).

І навіть сьогодні ми бачимо як активно втілюються в життя гасла Партії. «Неуцтво — це сила» — масами легко керувати, коли вони неосвічені. «Війна — це мир» — війна як засіб замилювання людям очей, відвернення уваги від реальних проблем, а отже спокійне «мирне» утримування влади. «Свобода — це рабство» — дуже активно застосовується в РФ, де розказують як погано живуть американці порівняно з ними та чим вони пожертвували принципами заради «свободи».

Але два останніх випливають з першого, тому розвиток у суспільства, його освіта і допоможе створенню дійсно якіснішої держави з прозорою формою правління, де людей не буде так легко обдурити як сьогодні.

Даний твір, як і відомий «Колгосп тварин» цього ж автора, маст рід...

Читати все