Дивлячись в очі смерті: книги про жагу до життя
Життєствердні книги – це дуже сильна література. Вона подібна до яскравого ліхтаря, який освітлює нам дорогу в найтемнішу ніч. Такі твори здатні підтримувати нас у найважчі моменти та вселяти надію в майбутнє.
Книги про життя та смерть дуже часто поєднують драматизм із неабиякою чуттєвістю. Саме такий симбіоз ми бачимо у творі Еріха Марії Ремарка «Час жити і час помирати. Люби ближнього твого». Сюжет описує закінчення Другої Світової війни та пристрасне кохання, що несподівано спалахує серед пострілів, бомбардувань та руйнування. Воно коротке та приречене, як і саме життя під час бойових дій. Проте ці почуття мають у собі потужну життєствердну силу.
Саме так, як і в повісті Василя Бикова «Альпійська балада». Цей твір — промовисте свідчення того, що кохання здатне подолати навіть смерть, оскільки його дух не припиняє жити. Випробування долі подекуди бувають дуже жорсткими. Особливо, коли починає йтися про центр для дітей-інвалідів, у якому вони перебувають ізольованими від навколишнього світу, живучи за невблаганними правилами.
Саме так, як у виданні Маріам Петросян «Дім, в якому...». За такої ситуації, дуже важливо не зламатися.
Книги, що повертають до життя, різняться сюжетами та задумами. Безперечна класика — знаменитий роман Даніеля Дефо «Робінзон Крузо». Історія англійського моряка, що після корабельної аварії залишається сам на безлюдному острові, не може не вражати. Головний герой не помер, не збожеволів, а зумів вижити та цілком налагодити свій побут. Він – приклад того, що ніколи не варто втрачати надію і опускати руки.
Схожий за силою і роман Чарльза Дікенса «Девід Копперфілд». Головний однойменний герой твору також із дитинства стикався з важкими випробуваннями, жорстокістю і невдячністю, які, утім, не зламали його. Він зумів вистояти та боротися за власну долю і щастя. Безперечно, цей герой — чудовий приклад, адже будь-які зміни на краще потребують зусиль. Іноді, однак, можна мати люблячу родину, достаток, але зовсім не почуватися щасливим. Причина цього – відсутність гармонії й умиротворення.
Саме така ситуація описана у творі Лорана Гунеля «Людина, що хотіла бути щасливою». Він входить у топ сучасних зарубіжних книг і розповідає історію про молодого чоловіка, який намагається вчитися бути щасливим в одного мудреця. Нерідко буває, що ми, проживши певний відрізок життя, раптово усвідомлюємо, що в гонитві за кар’єрою, матеріальними благами та побутом ігнорували щось набагато важливіше. А щасливими були хіба лише в дитинстві, яке, на жаль, неможливо повернути. Та чи можна змінити вже доросле життя?
Про це розкаже роман Джорджа Орвелла «Ковток повітря». Іноді ми, пливучи за течією, у результаті потрапляємо в такий глухий кут, з якого майже не бачимо виходу. Врятувати в такому випадку здатне тільки чудо.
Саме так, як у творі «Бог завжди подорожує інкогніто». Але якою буде ціна порятунку?
Книги, щоб полюбити життя, містять у собі позитивну енергетику. Так, варто згадати видання Ельчіна Сафарлі. Його книги «Рецепти щастя» і «Дім, де жевріє світло» завжди гріють душу та дарують надію.