Рядові фортуни. Сомма і Анкре, 1916
| Автор | Фредерік Меннінґ |
|---|---|
| Видавництво | Стилет і стилос |
| Перекладач | Мирослав Томащук |
| Рік видання | 2025 |
| Мова | Українська |
| Кількість сторінок | 376 |
| Обкладинка | Тверда |
| Вага | 0.495 |
| ISBN | 9786178393113 |
| Формат | 135x205x35мм |
| Тип | Паперова книга |
| Наявність ілюстрацій | Ні |
| Перекладна | Так |
Анотація "Рядові фортуни. Сомма і Анкре, 1916", Фредерік Меннінґ
До початку Першої світової Меннінг жив у Британії, а в 1914-му році записався добровольцем до лав британської армії, згодом взявши участь у Битві на Соммі.
Його автобіографічний роман оповідає про кількох товаришів, які разом беруть участь у позиційних боях, відпочивають у прифронтових селах, закохуються у дівчат і намагаються приховати юнацькі пригоди від офіцерів. Меннінг показує війну не лише як низку боїв, а також звертає увагу на її побут, рутину й людські стосунки.
Гемінгвей називав цей роман «найбільш чесним із того, що було написано про Першу світову». Серед інших шанувальників книжки були Лоуренс Аравійський, Езра Паунд, В.Б. Єйтс та ще багато письменників того часу.
Фредерік Меннінґ – австралієць за походженням, що більшу частину життя провів у Великій Британії, відомий передусім як автор одного значного твору про Першу світову війну. Народившись у 1882 році в Сіднеї, він здобув освіту в Англії та певний час був відомий у літературних колах як поет і критик. У 1914 році став солдатом 7-го батальйону Королівського Шропширського полку, пройшовши службу у Франції. Власний бойовий досвід він відобразив у романі «Рядові фортуни», який спершу вийшов обмеженим тиражем 1929 року, а згодом – у скороченій комерційній версії.
Події книги розгортаються восени 1916 року, після кривавих боїв на Соммі. Читач спостерігає за приватним солдатом Борном та його підрозділом під час короткого відпочинку поза лінією фронту. У центрі – будні армійців: переміщення між селами, випадкові накази, зіткнення з бюрократією та класовою нерівністю, побутові дрібниці й водночас постійна присутність смерті. Меннінґ показує війну очима звичайного піхотинця, без прикрас та патетики, коли кожен день стає або нудною рутинною службою, або несподіваною небезпекою, що може забрати життя.
Роман створює стриманий, але глибокий образ війни – без героїчних міфів, з увагою до психологічного стану солдата, його взаємин з товаришами та офіцерами, непомітних, але нищівних проявів соціальної нерівності.
Тим, кого цікавить схожа тематика, варто звернути увагу на «Прощавай, зброє!» Ернеста Гемінґвея.
