Увійти в інтернет-магазин
Нагадати пароль
/catalog/zarubizhna-klasyka/fiyesta-i-sontse-skhodyt/
На цей email буде вислано ваш пароль
або
Увійти
Увійти в інтернет-магазин
Зареєструватись за допомогою
або
Увійти
Є в наявності
151 грн
120 грн
Купити

Швидка покупка

Фієста. І сонце сходить

Код товару: ІМ-00097032

Рік видання: 2017
Перекладна: Так
Мова: Українська
Обкладинка: Тверда
Кількість сторінок: 288
Вага: 380
ISBN: 9786176793908
Наявність ілюстрацій: Так
Формат: 145x200мм
Серія книг: Художня проза
Читати усі характеристики

Анотація

Культовий твір Ернеста Гемінґвея змальовує післявоєнне "втрачене покоління" 1920-х років —  "пропащих" людей, розчарованих і травмованих, ніби завислих у постійному чеканні, не здатних вповні вхопити життя. Відчути себе справді живими вони можуть лише у рідкісні моменти прояву чистої емоції, яку невпинно прагнуть відшукати. Свою гіркоту й зневіру вони намагаються забути в алкоголі й безладних розвагах, шукають відради на вулицях нічного Парижа, на природі в Піренеях, на боях биків у Памплоні. Короткими лаконічними штрихами, що стали прикметою його стилю, Гемінґвей показує крихку ілюзію балансу, інстинкт саморуйнування, що не дає характерам героїв розгорнутися щосили. Їм зостається лише святкувати, поки триває фієста, і щоразу сподіватися нового світанку.

Читати все

Ернест Гемінґвей

Ернест Гемінґвей — американський письменник, журналіст, лауреат Нобелівської премії по літературі також лауреат Пулітцерівської премії. Народився майбутній автор 21 липня 1899 року. Ернест зростав в інтелігентній сім’ї його батьки були освіченими людьми. Батько працював лікарем, а мама музиканткою. У дитинстві Ернест сильно цікавився природничими науками й у 8 років вже читав роботи Дарвіна. Дебют Ернеста, як письменника відбувся у шкільні роки його твори часто виходили друком у шкільному журналі. Окрім написання творів у школі він також займався боксом та футболом.

Детально про автора
Рецензії
Ольга Кравчук
Чи є життя після війни?

«Фієста» — це улюблена книга улюбленого письменника. Вона ж разом із романом «По кому подзвін» вважається найкращою у творчому доробку Ернеста Гемінґвея. Та якщо в «По кому подзвін» все просто, бо йде війна і тут філософія нескладна — або ти, або тебе, то у «Фієсті» війна зосталася позаду. Тепер людина залишилася сам на сам зі світом і немає ані командира, який віддає накази, ані ворогів, з якими треба воювати, ані бодай якогось визначення у житті. Тому «Фієста» для мене все ж на першому місці.

В романі багато автобіографічних моментів, що притаманно Гемінґвею. Як і головний герой, він так само відвідував іспанську кориду в компанії друзів, й кілька з них так само боролися за серце однієї жінки. Все це описано у «Фієсті». Описано без поспіху, без напруження, адже ніхто нікуди й не квапиться — все життя попереду. Втім, що це за життя — інше питання, бо всі, хто пережив війну, отримали у спадок різного ступеню психотравми. А дехто, як от головний герой, має на згадку ще й серйозну фізичну ваду. Все це робить людей неприкаяними. Вони, як сліпці, не знають, куди їм податися, шукають розрад і пригод на свою голову.

Окремо хочу спинитися на тому, як Гемінґвей описує все, що пов’язане з їжею та випивкою. Мені здається, що так смачно й соковито про це не пише ніхто у світі! Тож для мене «Фієста» — це ще й окрема гастрономічна насолода.