Фієста. І сонце сходить

Читати уривок -35%
Паперова книга
Немає в наявності

Special Price 550 ціна ЄКЛУБ КРАЩА ціна Regular Price 846
Доставка
від 0
Nova Poshta
Нова Пошта
від 0 до 69 грн
на відділення
69 грн
для замовлень від 799 грн
безкоштовно

в поштомат
55 грн
для замовлень від 599 грн
безкоштовно
UkrPoshta
Укрпошта
від 0 до 45 грн
на відділення
45 грн
для замовлень від 399 грн
безкоштовно
Meest
Meest Пошта
від 0 до 50 грн
на відділення
50 грн
для замовлень від 499 грн
безкоштовно
Оплата
Післяплата, карткою
Money
Післяплата
на пошті при отриманні замовлення
visa
mastercart
Картою
оплата картою на сайті
Знижка 35%, встигни!
Залишилось:
Автор Ернест Гемінґвей
Видавництво Видавництво Старого Лева
Перекладач Оксана Йориш, Назар Гайдучик
Рік видання 2017
Показати все

Анотація "Фієста. І сонце сходить", Ернест Гемінґвей

Культовий твір Ернеста Гемінґвея змальовує післявоєнне "втрачене покоління" 1920-х років — "пропащих" людей, розчарованих і травмованих, ніби завислих у постійному чеканні, не здатних вповні вхопити життя. Відчути себе справді живими вони можуть лише у рідкісні моменти прояву чистої емоції, яку невпинно прагнуть відшукати. Свою гіркоту й зневіру вони намагаються забути в алкоголі й безладних розвагах, шукають відради на вулицях нічного Парижа, на природі в Піренеях, на боях биків у Памплоні. Короткими лаконічними штрихами, що стали прикметою його стилю, Гемінґвей показує крихку ілюзію балансу, інстинкт саморуйнування, що не дає характерам героїв розгорнутися щосили. Їм зостається лише святкувати, поки триває фієста, і щоразу сподіватися нового світанку.
Write Your Own Review
Фієста. І сонце сходить

Оцініть книжку вибравши відповідну кількість зірок

Якість книги

Цікавість книги

Фієста. І сонце сходить_12.12.2019 Чи є життя після війни? «Фієста» — це улюблена книга улюбленого письменника. Вона ж разом із романом «По кому подзвін» вважається найкращою у творчому доробку Ернеста Гемінґвея. Та якщо в «По кому подзвін» все просто, бо йде війна і тут філософія нескладна — або ти, або тебе, то у «Фієсті» війна зосталася позаду. Тепер людина залишилася сам на сам зі світом і немає ані командира, який віддає накази, ані ворогів, з якими треба воювати, ані бодай якогось визначення у житті. Тому «Фієста» для мене все ж на першому місці. В романі багато автобіографічних моментів, що притаманно Гемінґвею. Як і головний герой, він так само відвідував іспанську кориду в компанії друзів, й кілька з них так само боролися за серце однієї жінки. Все це описано у «Фієсті». Описано без поспіху, без напруження, адже ніхто нікуди й не квапиться — все життя попереду. Втім, що це за життя — інше питання, бо всі, хто пережив війну, отримали у спадок різного ступеню психотравми. А дехто, як от головний герой, має на згадку ще й серйозну фізичну ваду. Все це робить людей неприкаяними. Вони, як сліпці, не знають, куди їм податися, шукають розрад і пригод на свою голову. Окремо хочу спинитися на тому, як Гемінґвей описує все, що пов’язане з їжею та випивкою. Мені здається, що так смачно й соковито про це не пише ніхто у світі! Тож для мене «Фієста» — це ще й окрема гастрономічна насолода.