Технічна література
Технічна література: різновиди й особливості
Технічні науки, звісно, є частиною наукової системи знання – недарма ж вони називаються науками. Дисципліни, що підпадають під цей термін, вивчають технічні факти та зв’язки між ними, одним словом, технічні закономірності, розвиток техніки та шляхи її найефективнішого використання.
У певному розумінні технічні науки можна вважати одним із видів прикладної науки. Або, якщо казати точніше, більша частина технічного знання може бути віднесена до прикладних наук і протиставлена фундаментальним наукам. Кінцева мета технічної науки – не пізнати істину, а якнайкраще використати природні процеси у діяльності людини. Це – «знання, як». Фундаментальні ж науки, за протиставленням, це «знання, що». Можна також сказати, що одним із завдань прикладної (і технічної, загалом) науки є доведення до споживача досягнень науки фундаментальної.
Завдяки вибуховим досягненням фундаментальної науки у другій половині 20 сторіччя «вибухово» почала розвиватися і наука технічна. Ключові технічні науки – це енергетика, матеріалознавство, машинознавство, електротехніка, будівництво, радіотехніка, теплотехніка, металургія, хімічні технології та інші.
Наука, що фокусується на речовій та процесуальній стороні людської діяльності, не може розглядатися у відриві від науково-технічної літератури.
Технічна діяльність і технічна література
Інтелектуальну творчу діяльність, яка спрямована на те, щоб отримувати нове знання у галузі технології (технічної науки), називають науково-технічною діяльністю.
Своє матеріальне відображення науково-технічна діяльність знаходить у технічній літературі, закономірно перетворюючи останню на джерело знань для своєї галузі. «На папері», умовно кажучи, отримують своє втілення усі науково-дослідні, проектно-конструкторські, пошукові роботи, документація з виготовлення певних дослідних зразків тощо. Технічна література – це наукові видання, стандарти і технічні паспорти, інструкції.
Науково-технічна література має свої особливості лінгвістичного плану. Тут вживається величезна кількість термінів, слова підбираються так, щоб конкретно й точно передати зміст «повідомлення». Крім цього, звісно, вживаються й загальновідомі слова, проте повністю виключається емоційно забарвлена лексика та конструкції. Ключове завдання такої літератури – із максимальною ясністю донести до читача інформацію.
