Інтернет-магазин
Увійти в інтернет-магазин
Нагадати пароль
/catalog/motyvatsijni-knyhy/den-shcho-navchyv-mene-zhyty/
Відновити пароль по телефону
або
Увійти
Зареєструватись
або
Увійти
Не бере участь в акції 1+1=3 img
Є в наявності
302 грн
250 грн

до кінця акції:

00

01

01

01

Купити

День, що навчив мене жити

Паперова книга
250 грн
Електронна книга
180 грн

Код товару : ІМ-00113664

4.1875
Відгуки 16
Рік видання : 2023
Перекладна : Так
Мова : Українська
Обкладинка : Тверда
Кількість сторінок : 288
ISBN : 9786171502857
Перекладач : Марія Абрамова
Формат : 125x170мм
Тип: Паперова книга
Читати усі характеристики

Анотація  "День, що навчив мене жити", Лоран Гунель

Хто з нас не чекав того дня, який змінив би наше життя? Сонячний вихідний, сповнений теплих барв і позитивних емоцій. Ми уявляємо приємну прогулянку пірсом, звідусіль чутно сміх і невимушені розмови людей довкола. Аж раптом вас хапає за руку молода циганка… «Я прочитаю твоє майбутнє», - каже вона. Ви посміхаєтеся так, наче почули нісенітницю, але руки не прибираєте. Хай там як, жодне передбачення не зіпсує цього дивовижного недільного дня. Однак пророцтво циганки перевертає ваше життя догори дриґом, бо, можливо, цей день — останній. Та хіба таке можливо?..

Читати все

Про книжку "День, що навчив мене жити"

Передбачення в літературних творах – річ, оповита серпанком таємничості, містичності й надприродності. Вона тісно переплітається із загадками буття, питаннями про життя і смерть та невідворотність долі загалом. Часом нам хочеться зазирнути за завісу провидіння й дізнатися, що ж чекає на нас далі. Що станеться з нами за 10 років, місяць або навіть сьогодні? Героям книжок такий шанс іноді випадає, як сталося і з персонажем твору Лорана Гунеля «День, що навчив мене жити».

Серед сучасних книг французьких авторів видання Лорана Гунеля останнім часом масово здобувають прихильність читачів. Критики пояснюють це глибокою майстерністю письменника відтворювати основні аспекти особистісного розвитку. Однак варто зауважити, що водночас його твори вирізняються неабиякою легкістю й доступністю для тих, хто раніше не торкався піднятих тем або має обмеженні знання з цих питань. Ця особливість зумовлює популярність автора серед широкого читацького кола.

Цигани в літературі – персонажі часто несподівані та мало поширені. У книжці Лорана Гунеля вони відіграють непересічну роль: саме з передбачення циганки починається історія, що перевертає світ головного героя догори дриґом. У звичайнісінький сонячний день він дізнається те, що змінить його безповоротно. «День, що навчив мене жити» рефлексує не про фізичне, однак про глибинне внутрішнє. Книжка несподівано відкриває перед нами можливість подивитися на звичні речі під зовсім іншим кутом. Ця робота французького автора розповідає про радикальне переосмислення світу, про усвідомлення його заново.

А якщо ви хочете відкрити для себе ще більше праць, що перевернуть ваші погляди на цілком звичні речі та, можливо, допоможуть змінити й покращити ваше життя, радимо звернути увагу на книги про заняття любов'ю.

Коментарі
Ніна
19.02.2024

Сюжет нормальний, але книга перекладена дуже погано. Хоч і простенька, а читається складно, місцями взагалі якась каша зі слів. Слова непопулярні, перекручені, дивно поєднані. Не отримала задоволення, хоч такий жанр дуже люблю.

Гриб
04.08.2023

Обожнюю книги з сюжетом де головного героя повчають важливим речам і сама цьому вчусь.  Прочитала на одному диханні.

Єлизавета
09.05.2023

Книга допомагає відволіктись, рекомендую!

Олег
25.04.2023

Не можу підібрати слів, але за останні роки не зустрічав ще такої книги! Ледь наважився написати, бо отримав сильні емоції від прочитаного! Читайте побільше такого і зміните не тільки своє життя, а й оточуючих! Книга дуже дуже.....

Світлана
13.03.2023

Хороша книга. Дуже легко читається. Кожен знайде тут щось про себе і для себе. Обов’язково перечитаю ще раз.

Відгуки
Ірина

Книга, що навчила мене жити

Маленька, ледь не кишенькового формату книга, маленькі, обережно виведені, наче від руки, літерки: всього близько 300 сторінок, але ці триста сторінок хочеться "проковтнути" за вечір, і в той же час, хочеться, щоб вони ніколи не закінчувались...

Ця історія зворушила б навіть кам'яну брилу, якби та, звісно вміла читати чи хоча б слухати.

Декілька перших розділів здаються нісенітницею: нічого особливого не відбувається і здається, що і не відбудеться. Ти змушуєш себе читати короткі, лаконічні речення, яких надто багато і мозок просто відмовляється все це сприймати. Врешті-решт ти закидаєш "День, що навчив мене жити" далеко на книжкову полицю і день, який навчив би тебе жити так і не настає: терпляче чекає, поки ти знову візьмешся за припалу пилом книгу і дочитаєш все до останнього слова — тоді й прийде його час.

Філософія тітоньки Марджі ще довго не виходитиме тобі із голови, ультрамариновий океан виднітиметься перед очима, пахощі жимолості та клематисів згадуватимуться, як і присмак кави з краплею віскі, хоч це і було не з тобою — ти все одно все відчуєш!

Зрештою, це книга, яку хочеться розібрати на цитати й всю, до останнього слова, переписати в старий потертий блокнот, де зберігаєш ті самі улюблені уривки, що запалили вогник у твердому, як кам'яна брила, серці.


Отримуйте знижки та книжкові анонси на пошту
small_image