Мудрі книги про цінність людського життя
Книги про життя – це точно не та література, яку читають, аби просто згаяти час. Вона, передусім, вимагає підвищеної уваги та розуміння. За різноманітністю сюжетів приховані ті істини, які, без зайвого пафосу, претендують на вічність. А значить, така література завжди буде актуальною, бажаною та матиме великий попит.
Книги з глибоким смислом про життя давно знайомі читачам. Так, мудрість скандинавської міфології втілюється у виданні «Старша Едда». Ця книга давно стала класикою світової літератури. Вона розповідає про створення світу, міфічних персонажів, величні битви. Епічна героїка книги стає чудовою основою для багатьох літературних, музичних та кінематографічних творів.
Міфологічні мотиви простежуються й у виданні Джона Мілтона «Утрачений рай». Воно належить до книг зарубіжної класики. Поема Мілтона торкається дуже глибоких тем життя і смерті та має ґрунтовний біблійний підтекст. Безперечно, вона не втрачає актуальності й дотепер.
Багата на мудрість і книга Антуана де Сент-Екзюпері «Земля людей». Це — збірка нарисів, в яких ретранслюється певний життєвий досвід пілота, однак стосується він не суто професійної діяльності, а філософських поглядів. Письменник ділиться роздумами про небо і Всесвіт, про життя і вічність.
Багато моментів книжки перегукуються з його неповторним «Маленьким принцом». Вони ніби знайомі нам з дитинства, адже хто в дитинстві не любив дивитися на небо й зорі? Подібний ефект можна простежити у книжці Рея Бредбері «Прощавай, літо!». Автор розкриває перед нами безсмертні теми молодості, мрій, бажань і літа, з яким так не хочеться прощатися.
Мудрі книги, які варто прочитати, нерідко містять у собі опис певного травматичного досвіду. Це насамперед стосується антиутопій. Так, можна згадати роман Ентоні Берджесса «Механічний апельсин». Однойменна екранізація Стенлі Кубрика надала цьому твору характеру скандально відомого бестселера, а гнітюча моторошність сюжету й досі вражає навіть читачів-снобів.
Безперечно, знаний письменник у жанрі антиутопії — Джордж Орвелл. Його роман «1984» належить до найбільш знаних прозових творів ХХ століття та буквально розібраний на цитати.
Похмуре майбутнє, яке пророкує автор, нерідко підштовхує до невтішних паралелей із нашим сьогоденням. Повість Орвелла «Колгосп тварин» має більш м’який характер, але теж містить гостру критику суспільства.
Книги, що вчать мудрості, завжди належать до знаменитої класики. Саме такий роман Ернеста Гемінгвея «Фієста. І сонце сходить». Він тонко передає атмосферу «втраченого покоління», обпаленого Першою Світовою війною, яке не могло позбавитися травматичного досвіду. Цьому поколінню притаманна нестримна жага до відчайдушних емоцій і буквально адреналінова залежність.
Немов контрастує з цим романом книжка Шолома-Алейхема «Тев'є-молочар». Спокійне, наповнене житейською мудрістю життя єврейського містечка несе в собі атмосферу умиротворення. Гармонія і спокій — дуже важливі речі. Вони надходять тоді, коли збуваються мрії. А для того, щоб мрії збулися, варто докласти достатньо зусиль і не зупинятися на півдорозі. Потрібно обов’язково насичувати життя сенсом. Ми ж дуже часто просто не задумуємося про це, існуємо в лабіринтах вічних побутових справ.
Але для чого саме живе людина? У чому її сенс? На ці питання допоможе дати відповідь книга «Три сторони щастя. Подорож із власної глибини» Святослава Беша. Цілком можливо, що вона змінить ваше життя на «до» та «після»…