Колгосп тварин_18.10.2019
Сатира тоталітарних режимів
Успішна практично спочатку, книга «Колгосп тварин» ввійшла до числа 100 найважливіших романів 20-го століття журналу «Таймс». Її викладали в британських школах і забороняли в усіх сталінських країнах до 1989 року, коли вони розпалися.
Перше, що завойовує читача, — наскільки добре написана книга. Події описані чистою та прямою мовою, з оманливою простотою казки. І дійсно, перша назва книги була «Колгосп тварин: казка».
На фермі тварини повстають і скидають гнітючу силу людини. Свині, які виглядають краще за інших тварин, беруть на себе управління. Але нова влада не бариться стати поганою або навіть гіршою за попередню. Головним чином тому, що виключає навіть саму можливість протесту... Постає їдкий образ нового керівництва, яке щойно воно приходить до влади, стає таким же, як і всі попередні. Алегорія Джорджа Орвелла має своїх головних героїв тварин, подібно Езопу. «Колгосп тварин», який зробив свого автора всесвітньо відомим, — це сатира тоталітарних режимів і в основному критика сталінського феномена. Орвелл, який переконався власними очами щодо ролі Російської комуністичної партії та сталіністів у громадянській війні в Іспанії, до якої він приєднався, вирішив розкрити правду про сталінську Росію. Для цього він і обрав алегорію, і в книзі майже кожен вчинок є паралельним тому, як Сталін захопив владу і досяг варварського контролю над Радянським Союзом.
Талант Орвелла як романіста очевидний з першої глави, в якій описується перше зібрання тварин. Прекрасне використання гумору Орвеллом переконує читача, що книга — це не просто забавка, вона незабутня. «Колгосп тварин» може підвести до думки про те, що революція марна, оскільки в кінцевому рахунку призводить до диктатури. Але все це не має нічого спільного з баченням Орвелла. У кожному рядку книга захищає революцію на самих ранніх стадіях, а справжнім героєм є Боксер, який, як і люди робітничого класу у всьому світі, є справжнім джерелом багатства та успіху фермерського господарства. Те, що це багатство було обмануто і позбавлене його, навіть його варварська смерть, є «виною» Наполеона, а не для Боксера.
«Колгосп тварин» — це щира і вишукана алегорія руйнівної зради революції бандою високо самоправедних злочинців без авторитету.
Колгосп тварин_11.11.2019
Геніальна політична сатира
Твір, з яким мені вдалось познайомитись в 2015 році та яким я з того часу неодноразово зачитувався. І знаєте, кожного разу, попри те, що я звертав увагу на нові деталі та відкривавав для себе нові порівняння в історії Орвелла з одним відомим тоталітарним режимом, мені вдавалось переживати доволі різні емоції.
Перший раз в мене добру половину твору була посмішка на все обличчя через те, як влучно автор пише. Наступні рази опісля осмислення даної повісті мене пробирали дрижаки, коли я читав про червону машину терору. Дана сатирична повість-притча точно залишиться в пам’яті людства, як один з найважливіших творів ХХ-го століття.
Щодо сюжету, то перед прочитанням я знав про нього дуже загальні речі та те, що це алегорія на революцію та Радянський союз. На мою думку, саме цього й достатньо кожному читачеві, який отримає змогу самостійно прочитати між рядками авторський задум. Перед прочитанням самої повісті можете також ознайомитись з передмовою самого автора до першого українського видання.
Даний твір варто прочитати бодай раз усім, а особливо нашій молоді…
Колгосп тварин_25.12.2019
Казка про «не соціалізм»
Невинна розповідь про життя ферми тварин, яка в свій і не тільки час навела шуму. Після прочитання «1984» було тільки питанням часу, коли я повернусь до Джорджа Орвелла і от він знову не підвів, а я б сказав навіть вразив. Так влучно розповісти історію (по суті по мотивам тої ж всесвітньої історії), яка була сатирою до одного тоталітарного режиму потрібно бути майстром (мабуть, саме тому серія книг від Жупанського так і зветься «Майстри Світової Прози». Було дотепно, та у відповідні моменти історія стала лякати і набувати справжніх «несмішних» розмахів. Здається мені, що Орвелл хотів написати сатиру, але вона вийшла за свої рамки. Як і в романі 1984 автор порушує питання влади та тих, хто її виконує. На прикладі багатьох поселенців колгоспу — тварин було піднято багато важливих соціологічних питань. Чи вибирає народ владу? Чи зміниться щось для народу поваленням однієї влади і заміною її іншою? Цікаво ще те, що за політичним поглядом Джордж Орвелл був соціаліст, а одні з найвідоміших його романів про сяк-так системи, які мали бути соціалістичними, але від соціалізму в них були тільки гучні слова...
Найбільше запам’яталась історія про Боксера.