Піаніст. Надзвичайна історія виживання (м'яка обкладинка)
| Автор | Владислав Шпільман |
|---|---|
| Видавництво | Лабораторія |
| Перекладач | Олег Полоз |
| Рік видання | 2025 |
| Мова | Українська |
| Кількість сторінок | 208 |
| Обкладинка | М'яка з клапанами |
| Вага | 0.205 |
| ISBN | 9786178367671 |
| Формат | 140x210x16мм |
| Тип | Паперова книга |
| Наявність ілюстрацій | Ні |
| Перекладна | Так |
Анотація "Піаніст. Надзвичайна історія виживання (м'яка обкладинка)", Владислав Шпільман
Названа однією з найкращих книжок 1999 року за версією Los Angeles Times
23 вересня 1939 року Владислав Шпільман грав Ноктюрн № 20 до-дієз мінор Шопена в прямому ефірі радіо, під такі гучні вибухи, що фортепіано не було чути. Це була остання пряма трансляція музики з Варшави. Того дня в радіостанцію влучила німецька бомба і Польське радіо припинило мовлення.
Вся родина геніального композитора загинула, а його життя врятував німецький офіцер, який почув, як він грає той самий Ноктюрн на піаніно, знайденому серед уламків.
Реальна історія про силу музики і мистецтва в умовах нацистської окупації.
Книга Шпільмана детально описує життя в гетто та руїнах міста — це важливе свідчення про Голокост і воєнні злочини нацистів. «Піаніст» — це документом епохи, який допомагає зберегти історію для майбутніх поколінь.
Владислав Шпільман — піаніст, композитор, людина, яка перетворила власний досвід на твір, що залишає слід у душі. Його історія не лише про музику, а про виживання, про тонку грань між життям і смертю, про силу, яка іноді народжується там, де здається, що вже нічого не залишилося.
Це не просто розповідь про війну — це лабіринт людської долі, де кожен поворот може стати останнім. Варшава, 1939 рік. Вчора він грав Шопена, сьогодні його світ перетворюється на гетто. Завтра?.. Вижити — не означає просто залишитися живим, це означає знайти спосіб існувати у світі, що руйнується. Люди поруч зникають, будинки стають пастками, а тиша іноді кричить голосніше за постріли. Чи може музика врятувати людину, коли навіть Бог відвернувся?
Ця книга — мов тремтлива нота на зламаному інструменті: гірка, болюча, але неймовірно чиста. Вона не розповідає про героїв і злодіїв, тут немає пафосу чи гучних слів про подвиг. Є лише холодний реалізм і проста істина: людина може бути жорстокою, але може й залишатися людиною навіть у пеклі. І саме ця боротьба — найважливіша.
Ця та інші книги про Другу світову війну доступні в мережі Книгарня «Є». Видання «Лабораторія» пропонує переклад українською мовою, щоб ви могли доторкнутися до цієї історії безпосередньо. Шукайте в розділі «Мемуари, листи, щоденники», а якщо книга зачепить вас так, як багатьох інших читачів — зверніть увагу на «Ніч. Світанок. День» Елі Візеля.
Музика на межі життя і смерті
«Піаніст» – це більше, ніж мемуари. Це свідчення людини, яка пройшла крізь гетто, руїни Варшави та тишу після вибухів, і зуміла зберегти у собі музику. Владислав Шпільман описує війну не як абстрактну катастрофу, а як низку днів, коли кожен ковток повітря – подарунок, і кожна зустріч може стати останньою.
Його оповідь стримана, без пафосу, але в ній відчувається величезна внутрішня сила. Це історія про те, як мистецтво може стати останнім притулком людяності, навіть коли світ перетворюється на попіл. Тут немає ідеалізованих героїв, лише люди – слабкі, сильні, злі, милосердні.
«Піаніст» звучить, як тихий, але впертий ноктюрн. У ньому є біль, холод і смерть, але є й світло, що не згасає, поки хтось торкається клавіш.
