На березі часу. Не моє Заполяр'я. У чоботях Марса
| Автор | Валерій Шевчук |
|---|---|
| Видавництво | Апріорі |
| Рік видання | 2024 |
| Мова | Українська |
| Кількість сторінок | 440 |
| Обкладинка | Тверда |
| ISBN | 9786176298618 |
| Формат | 150x225xмм |
| Тип | Паперова книга |
| Наявність ілюстрацій | Ні |
| Перекладна | Ні |
Анотація "На березі часу. Не моє Заполяр'я. У чоботях Марса", Валерій Шевчук
У цьому виданні оприлюднюється листування з часів служби у совєцькій армії, коли його, вже 24-річного, знаного в Україні молодого письменника, було забрано до війська і заслано до Заполяр’я «на перевиховання». Більшість листів – до молодої дружини Неоніли Біличенко і відповідей від неї. Своєрідний епістолярний щоденник, бо писалися послання майже щодня. З епістолій зримо постають картини армійських буднів, виснажливе переживання розлуки з коханою, загострене світовідчуття молодого солдата, для якого несприйнятними є «чужі обличчя, чужа мова, чужий світ...»; водночас маємо змогу пізнати таємниці творчої лабораторії, коли формувався автор майбутніх літературних шед
Книга «На березі часу. Не моє Заполяр'я. У чоботях Марса» видатного українського письменника Валерія Шевчука — це продовження його мемуарного циклу, який охоплює глибокі та важливі моменти з життя автора. У цьому виданні читачі отримують унікальну можливість поринути в емоційний світ молодого письменника під час його служби у радянській армії, де він переживає не лише фізичні, а й психологічні випробування. Ця книга є не просто мемуарами; це справжнє дослідження людської душі, яке вражає своєю щирістю та відвертістю.
Видання зображує час, коли 24-річний Шевчук опинився в непростих умовах служби. Листування, яке стало основою цієї книги, вражає своєю щоденною регулярністю та відвертістю. Шевчук пише до своєї молодої дружини Неоніли Біличенко, і ці листи стають своєрідним епістолярним щоденником, що охоплює як радісні, так і важкі миті його життя. Читач може побачити, як змінюється світосприйняття молодого чоловіка, який намагається адаптуватися до нових обставин, але водночас тужить за домом і коханою.
У книзі Шевчук майстерно передає психологічний стан молодого солдата. Він описує своє несприйняття «чужих облич» та «чужої мови», що вказує на переживання відчуження.
