Шість головоломок для дона Ісидро Пароді

Бездарна копія Шерлока Холмса

Щось поки що в мене не складуються стосунки з Видавництвом Старого Лева. Можливо «не мої» книги трапляються. Але поки що статистика говорить сама за себе: з 5 книг – 2 книги на двійку, 3 книги на трійку. В мене були великі сподівання на цю книгу. Але не склалось.

Книга написана у співавторстві з з Адольфо Бйой Касаресом, з яким, до речі, була написана не одна книга і придумано спеціально псевдонім Бустос Домек. Отже, під цим псевдонімом і написані «Шість головоломок для дона Ісидро Пароді», які подаються як збірка пародійно-детективних оповідань. Але нічого такого пародійно-детективного я там не вичитав.

Книга складається з 6 оповідань. Головною дієвою особою являється дон Ісидро Пароді - в’язень однієї з Буенос-Айреських тюрем, засуджений за вбивство, якого він не робив і ніяким чином не причетний. В’язень-детектив, до якого приходять відвідувачі з проханням допомогти з розслідуванням різноманітних ситуацій.

«Головоломки», які виникли – доволі цікаві. От тільки подача цих «головоломок» мені не сподобалась. Виникає багато питань. Відвідувачі приходять, викладають проблему. Дон Ісидро, в образі мудреця, в цей час запарює собі мате. З цієї картини складається враження, що детектив має власну контору у в’язниці з вільним доступом клієнтів, які приносять йому навіть презенти. Мабуть це і є пародія… По-іншому це не назвеш.

І от він вислуховує «детальний» опис проблеми, де деталей аж занадто. Відвідувачі розповідають про життя-буття з такого далека, як наче прийшли поговорити «по душам». І от вкінці цієї «розмови» випливає суть проблеми. Мабуть мате заспокійливо впливає на Пароді, тому що всю ту маячню, що виливають на нього, не кожен би витримав. Після цього він бере час для роздумів і вже при другій зустрічі викладає розгадку. Розгадка стисла і конкретна.

Що не сподобалось. Викладання проблеми. Багато води, а фактів, навпаки, можна було більше. Багато непотрібної інформації. Потім різкі переходи між ситуаціями. Якась дивна послідовність. Дивує факт, що Ісидро Пароді допомагає всім у розслідуванні, от тільки собі не зміг допомогти. Чи мудрість прийшла вже у в’язниці???

Дратує велика кількість слів, на які є посилання. 343 посилання на слова. І ці коментарі знаходяться вкінці книги. Тому доводиться закладати пальці, щоб подивитись що ж то значить. В цих коментарях багато незнайомих імен письменників, митців тих країв, французькі, латинські слова і т.д і т.п. Перенасичення посиланнями. Непотрібними. Це все відволікає і втрачається насолода від читання. І сам папір мені не дуже сподобався, якийсь шорсткий, а оскільки постійно доводилось гортати книги взад-вперед – це дратувало.

Можливо книга цікава мешканцям Латинської Америки, яким знайомий колорит, яким притаманний той дух, що переданий в книзі. Але для мене то чуже. Мені не сподобалось. Не моє…