І раптом вже вечір
Паперова
212₴
Електронна
175₴
Паперова книга
В наявності
Special Price
212₴
ціна
ЄКЛУБ
КРАЩА
ціна
Regular Price
331₴
Доставка
від 0
Нова Пошта
від 0 до 69 грн
на відділення
69 грн
для замовлень від 799 грн
безкоштовно
в поштомат
65 грн
для замовлень від 599 грн
безкоштовно
Укрпошта
від 0 до 45 грн
на відділення
45 грн
для замовлень від 399 грн
безкоштовно
в поштомат
45 грн
для замовлень від 399 грн
безкоштовно
Meest Пошта
від 0 до 52 грн
на відділення
52 грн
для замовлень від 499 грн
безкоштовно
Оплата
Післяплата, карткою
Післяплата
на пошті при отриманні замовлення
Картою
оплата картою на сайті
Знижка 36%, встигни!
Залишилось:
Паперова
212₴
Електронна
175₴
| Автор | Петра Морсбах |
|---|---|
| Видавництво | Книги-XXI |
| Перекладач | Людмила Нор |
| Рік видання | 2018 |
| Мова | Українська |
| Кількість сторінок | 616 |
| Обкладинка | Тверда |
| Вага | 0.625 |
| ISBN | 9786176142133 |
| Формат | 150x205x43мм |
| Серія книг | Меридіан серця |
| Тип | Паперова книга |
| Наявність ілюстрацій | Ні |
| Перекладна | Ні |
Анотація "І раптом вже вечір", Петра Морсбах
«І раптом вже вечір» – це історія життя попівської доньки Люсі, яка прагне бути щасливою. Вона шукає порятунку в коханні, однак ‒ можливо, саме тому – залишається здебільшого покинутою сама на себе. До того ж життєві обставини – нелегкі: як і решта її співвітчизників, Люся борсається у в’язкому болоті абсурдної, ригідної системи, що впливає на найінтимніші сфери приватного життя; потрапляє у жорна ідеології, якою, втім, без надмірних сумнівів і застережень намагається послуговуватись. Вона робить помилки, витрачає безліч зусиль, зустрічає інших людей, що також борються – з обставинами й одне з одним; врешті, в підсумку залишаються понівечені долі, життя, країна.
Write Your Own Review
І раптом вже вечір_11.10.2019
Велика книга про маленьку людину
Петра Морсбах про долю жінки, долю країни, долю людства
Петра Морсбах — відома німецька письменниця, театральна режисерка та сценаристка, чия слава простягається по за межами країни. Вона встигла попрацювати в різних театрах, зокрема Санкт-Петербурзькому. Та й загалом, Петра Морсбах славіст за освітою, тому її літературні шукання часто дивляться в бік Сходу (відносно Німеччини).
Свій перший великий роман «І раптом вже вечір» Петра Морсбах видала ще у середині дев’яностих, а до українського читача він дійшов тільки нині. Це по-суті монументальний текст і за кількість сторінок (616 с.), і за змістом. Але не слід лякатися об’єму, це дуже поглинаюче читання.
«І раптом вже вечір» — дуже нетиповий текст для сучасної німецької прози. Він стоїть осторонь великим громіздким айсбергом, і не кожен ладен пізнати його справжню велич. Поміркуйте: великий обсяг, дія відбувається в СРСР протягом майже семидесяти років, історія країни-монстра повністю відбивається на долі головної героїні. Ну хто тепер пише про радянських жінок і їх спроби вижити у жорстокій викривленій реальності? Але Петра Морсбах ризикнула і видала такий автентичний текст, немов сама (або її родичі) пережила всі ті поневіряння. Ну звідки західна людина з такою достовірністю може про все те відати? Ось цією достовірністю і добрим знанням матеріалу Петра Морсбах мене просто полонила.
Сюжет книги вибудовується довкола головної героїні тексту, попівської доньки Люсі Гвоздікової, чий життєвий шлях цілком відображає всю атмосферу радянського життя простого люду протягом семидесяти років, починаючи з 1926 року і закінчуючи 1993. Читаючи про долю Люсі і звісно співпереживаючи їй, ми з головою поринаємо у минулі часи. Це і відлуння колективізації і Голодомору, примусові переселення народів, трудові табори, в’язниці, трудові звитяги стахановців, показне благополуччя перед Заходом, Холодна війна, КДБ, дефіцит, черги, хабарі та червоні директори.
Всі аспекти радянської дійсності прокотилися через життя Люсі, простої звичайної радянської жінки, котра не цікавилася політикою і різними рухами, а просто хотіла звичайного життя. Але воно завжди втягувало її у якісь халепи й злодіяння. Здається, у неї нічого не вийшло: на любовному фронті було декілька бойових сутичок, але щастя вона там не здобула; діти від різних чоловіків теж доставляли самі клопоти (ув’язнення сина, втеча доньки до Німеччини, зневага від іншої доньки). Все на що спромоглася Люся, то це побудувати дачу (мрія буквально кожного тих часів) і відстояти її у чиновників. Її доля і унікальна, і в той же час така схожа на інші долі людей раси «совєтікус».
Цей роман Петри Морсбах буде цікавим всім без виключення: і ностальгуючим за ковбасою по 2.20 і тим, хто не хоче повторення.
