Щасливі люди читають книжки і п'ють каву. Книга 1
| Автор | Аньєс Мартен-Люган |
|---|---|
| Видавництво | Видавництво Старого Лева |
| Перекладач | Леонід Кононович |
| Рік видання | 2016 |
| Мова | Українська |
| Кількість сторінок | 160 |
| Обкладинка | Тверда |
| Вага | 220 |
| ISBN | 9786176792840 |
| Формат | 135x205xмм |
| Серія книг | Щасливі люди читають книжки і п'ють каву |
| Тип | Паперова книга |
| Наявність ілюстрацій | Ні |
| Перекладна | Так |
Анотація "Щасливі люди читають книжки і п'ють каву. Книга 1", Аньєс Мартен-Люган
Аньєс Мартен-Люган — сучасна французька письменниця. Її книги про боротьбу із самотністю швидко здобули популярність. Сама авторка хотіла стати професійною письменницею з дитинства, але доля склалася так, що вона спершу стала дитячим психологом. Це допомогло їй остаточно зрозуміти, що письменництво — її доля. Аньєс пішла з роботи після народження дитини та певний час пробула домогосподаркою. Свою першу мотивувальну художню книгу «Щасливі люди читають книжки і п'ють каву» вона написала саме в цей період свого життя. Історію спершу не хотіло публікувати жодне видавництво, тому Мартен-Люган вирішила опублікувати книжку на Amazon власним коштом. Вона швидко стала популярною серед читачів і трохи пізніше видавництво «Michel Lafon» купило права на це видання.
Це одна з тих книг про смерть близьких, що надихають людей на те, щоб жити далі навіть у найскладніші часи. Адже в усіх є моменти, коли не хочеться навіть вставати з ліжка. Мартен-Люган вдалося створити таку історію, що буквально лікує від таких ран. У житті головної героїні стається подвійна трагедія: вона втрачає одночасно коханого чоловіка й доньку, після чого, повністю демотивована, не хоче жити далі. Проте вона пересилює себе та продовжує жити, любити та знаходити себе в кожній миті. Це красива історія про самотність і надію, про любов і віру в себе.
Ще одна сучасна книжка про кохання — легка та цікава історія «Проект «Розі»» Ґрема Сімсіона, в якій чоловік намагається знайти ідеальну дружину для себе відповідно до чітких параметрів. Чи вийде це в нього? Читайте — і дізнаєтеся!
НЕЩАСНІ ЛЮДИ П’ЮТЬ КАВУ І БАГАТО КРИЧАТЬ
Ох як же мені НЕ сподобалася ця книжка! Обкладинка і назва не відповідає змісту, а зміст - ... хм... Ну, зміст просто "на любителя".
Я подивилася на обкладинку і подумала, що книга буде легка. Романтична. Що навіть якщо там ідеться про важкі речі, то вони будуть описані мудро і по-філософськи. І, зрештою, усе повернеться на щось, що відповідає враженню від обкладинки.
Але ні. І назва книги теж не відповідає сенсу. Тут би підійшло щось, скорше, на кшталт такого: «Нещасні люди багато курять і постійно верещать» або «Щасливі люди багато курять і п’ють каву, але книжка не про них».
Треш починається ще з перших сторінок, де ти без попередньої підготовки занурюєшся в чужу драму (тут я, приховувати не буду - плакала). І потім в такому ж стилі продовжується до кінця.
Я не можу сказати, що персонажі непереконливі, але вони не втягують у якісь переживання. Хіба місцями. В результаті виходить, що ти читаєш історію про людей, які тобі не симпатичні, не викликають співчуття, і навіть поганих емоцій вони теж не викликають. Просто собі читаєш про людей, які живуть як вміють. Цікаво трохи, чим закінчиться, але закінчується теж кепсько.
Словом, перед тим як вирішити купувати цю книжку чи не купувати – гляньте уривок, погортайте. Не орієнтуйтеся ні на заголовок, ні на назву. Мабуть, багатьом ця книга може сподобатися, але сюжет – пересічний. Персонажі – пересічні. І навіть стиль автора досить пересічний, як на мене. Книга максимум на один вечір, чи щоб читати в метро тим, хто любить вантажити себе похмурими історіями.
