П'ять четвертинок апельсина
| Автор | Джоан Гарріс |
|---|---|
| Видавництво | Видавництво «КСД» |
| Перекладач | Дар'я Москвітіна |
| Рік видання | 2022 |
| Мова | Українська |
| Кількість сторінок | 352 |
| Обкладинка | Тверда |
| Вага | 0.307 |
| ISBN | 9786171508699 |
| Формат | 135x205x21мм |
| Тип | Паперова книга |
| Наявність ілюстрацій | Ні |
| Перекладна | Так |
Анотація "П'ять четвертинок апельсина", Джоан Гарріс
Найголовніше сховано всередині.
Фрамбуаза отримала дивний спадок від матері. Її брату дісталася ферма, старшій сестрі — винний погріб, сповнений бурштиново-сонячних пляшок, а Фрамбуазі — альбом з кулінарними рецептами. Не багацько… Але на берегах зошита впереміш зі старовинними рецептами різноманітних смаколиків вона знаходить загадкові нотатки. Секрети та зізнання матері. Життя, яке вона так ретельно приховувала від дітей, у часи війни й окупації. Маленькі радощі й прикрощі, потаємні думки, дитячі образи та щира сповідь жінки, що боялася любити. Минуло стільки років. Лишилося стільки запитань. Відповіді на них — у цьому старому щоденнику. Настав час розкрити моторошні таємниці минулого.
Це надзвичайно солодко та водночас потужно.
The New York Times
Шукаєте книгу у жанрі романтичної прози? У такому разі, рекомендуємо звернути увагу на письменницю Джоан Гарріс. Її книжки про сімейні таємниці здобули широке визнання в багатьох країнах.
Сама авторка — почесний доктор літератури Хаддерсфілдського і Шеффілдського університету, а також почесний член Кембридзького коледжу Святої Катерини. Гаріс також — одна з обраних членкинь правління товариства авторів. Її роман «Шоколад» про незвичайний магазинчик солодощів загадкової жінки Вієнн став бестселером і отримав культову екранізацію з Жульєт Бінош та Джонні Деппом.
Відносини батьків і дітей крізь призму спогадів минулого, в якому війна та окупація зруйнували життя не однієї людини, опиняються в центрі сюжету роману Джоан Гарріс «П’ять четвертинок апельсина». Отримавши у спадок від матері альбом кулінарних рецептів, головна героїня Фрамбуаза (названа на честь малинового лікеру) була неприємно здивована. Лише почавши вивчати книжку, дівчина розуміє, що не все так просто, а альбом насправді містить чимало загадок… Якщо вам цікава історія війни та те, як жилося людям у часи окупації, то обов’язково зверніть увагу на цей роман. Останні сторінки приховують справжню страшну таємницю, а читач раптом зрозуміє, як апельсин може мати п’ять четвертинок?
Складно знайти хорошу книгу про жінок у бізнесі, яких зараз дуже багато, але точно варта прочитання праця Фран Гаузер «Міф про милу дівчинку. Як побудувати казкову кар'єру і не перетворитися на чудовисько».
Книга із нотками малинового лікеру та війни
Кассі — пиріг із чорною смородиною, Реннет — солодка літня слива ренклод, Фрамбуаз — малиновий лікер. Як це, назвати дітей не на честь святих, як зазвичай прийнято, а на честь фруктів та ласощів? Спочатку здається, що їм жилось, як у казці: неймовірної краси фруктовий сад, невеличке село Ле-Лавез, самітня ферма біля річки Луари, де можна коротати безтурботні дитячі дні.
Спогади, приправлені пахощами фруктових дерев (кожне з яких має своє ім'я) та смачнющі материні страви. Чого ще треба? Але посеред такої чарівної атмосфери книги серце починає шалено битися від однієї лиш згадки про "апельсин" чи "Томаса Лейбніца".
Дивний, сумнівної вартості спадок — альбом із рецептами та сповіддю матері. Та яка його цінність для дитини, яка ніколи не відчувала любові та розуміння, бо надто нагадувала матері її саму? Лише через призму років Фрамбуаз починає розуміти ту, що повинна була бути найріднішою.
Сама назва інтригує не менше, ніж опис. “П'ять четвертинок апельсина". Як це? Четвертинок не може бути п'ять!
Солодкість та біль. Непорозуміння та дитяча прив'язаність. Прагнення побудувати нове життя та страх викриття. А що ще керує героями неймовірного роману Джоан Гарріс?
Загадкова історія, що триматиме вас у напрузі до останнього слова!
Книга з присмаком апельсинів
Я обожнюю книгу про війну, а саме про життя людей в окупації. І не тому, що мені подобаються жорстокі факти чи я палка прихильниця історії. Просто я люблю співпереживати людям. Мені хочеться знати, що вони відчували в той чи інший момент життя, як витримувади голод, страх, муки совісті, тотальну несправедливість, знущання; які у них були мрії, бажання, сподівання, думки. Я ніби переношусь туди, де сама ніколи не бувала, й маю змогу відчути те, що, на щастя, ніколи не відчувала й, сподіваюсь, не відчую.
Відверто кажучи, анотація мене зовсім не зацікавила і це не дивно, адже сторінки цієї книги приховують набагато більше, ніж може розповісти про неї той короткий абзац.
Вона стала для мене справжньою насолодою. Я смакувала сторінку за сторінкою, не бажаючи, щоб книга коли-небудь закінчувалася. У ній було прекрасно все: починаючи від «фруктових» імен сім’ї Дартижан, закінчуючи страшною таємницею, що відкривається на останніх сторінках.
Книга залишила після прочитання дивовижні емоції і я однозначно перечитала б її ще не один раз!
