Гівно горить_27.09.2019

Паперовий сітком Петра Шабаха

Найчесніша рецензія на «Гівно горить» мала б складатися з одного речення: «Книга, яку хочеться перечитати, а не писати оцю вашу рецензію.» Але так як є привід втиснути в рецензію з розумним виглядом слово «гендер», то напишу трохи більше. До збірки «Гівно горить» ввійшло чотири оповідання про дівчаток і хлопчаків, про юнаків і юначок, про дорослих дядь і тьоть, які живуть і поводяться так, що стає зрозуміло, що бестселер з психології Джона Грея «Чоловіки з Марсу, Жінки з Венери» є лише верхівкою айсбергу на ім’я «із чого тільки зроблені хлопчики, із чого тільки зроблені дівчатка?». В назві книги є слово «гівно», а хлопчаки вдають один перед одним, що все літо «трахалися», інший другорядний персонаж вважає, що всі циганки вагітніють у п’ятнадцять років, а потім стають проститутками, але при цьому оповідання Шабаха, на мою думку, не є вульгарними. Просто Шабах чесно розкриває характери своїх героїв через їх розмови і справи. Якби не оце «гівно», «трахання» та «циганські проститутки», то Петра Шабаха можна було б порівняти з іронічно-анекдотичним Антоном Павловичем Чеховим. Але Чехов виріс в Російській імперії, а Шабах Чехословацькій Соціалістичній Республіці, де треба було ходити на піонерські збори, а книга «Чекаємо дитину» повчала: «У випадку передчасних родів для перерізання пуповини можна скористатись гострим каменем». На мою думку, занадто різний травматичний досвід, щоб порівнювати цих двох письменників. Краще вже перечитати Кундеру (от його можна назвати трагічним Чеховим) і задуматись чому один і той самий політичний режим, одна доба, одне хотіння любові дало двох різних письменників – трагіка Кундеру і комічного Шабаха… Чоловіки у оповіданнях Петра Шабаха зовсім не маскулінні мачо, хоч і домінують у суспільстві, а скоріше персонажі незнятого сіткому. При цьому, мені як чоловіку, які б дурними не були вчинки героїв Шабаха, хочеться тільки реготати над ними, а не волати у відповідь – «Всі баби дури!» Вишукуючи, в книзі цитати, які роздражнили б ваш читацький апетит я знов повернувся до того, з чого починав цю рецензію. Хочеться перечитувати… Першу сторінку я одразу запам’ятав на пам’ять (не слово в слово, як треба в школі, а так як на душу лягло) ще як гортав книгу в книгарні, але от взяв книгу і тепер хочеться перечитати знов: «Дівчата передавали одна одній якусь плюшеву іграшку й постійно повторювали: «Оооо, дай мені його ще! Він такий гарненький! І мені дай! О Боже, який гарненький!» Плюшева потвора з ідіотською посмішкою подорожувала з рук у руки й щоразу викликала нову хвилю захоплення. Так тривало десь із півгодини. На сидіннях зі мною сиділи два хлопці – в окулярах, з високими лобами. Їхня розмова тривала цілу дорогу Париж-Прага. Цілком серйозно і з усіх боків вони обговорювали проблему, чи горить гівно. Два світи, розділені лиш вузенькою вуличкою.»

Автор	Петр Шабах
Видавництво	Темпора
Перекладач	Тетяна Окопна
Рік видання	2015
Мова	Українська
Кількість сторінок	218
Обкладинка	М'яка
ISBN	9786175692226
Формат	130x200x10мм
Серія книг	Сучасна проза
Тип	Паперова книга
Наявність ілюстрацій	Ні
Перекладна	Так