Saint Porno. Історія про кіно і тіло
| Автор | Богдан Логвиненко |
|---|---|
| Видавництво | Видавництво «КСД» |
| Рік видання | 2016 |
| Мова | Українська |
| Кількість сторінок | 160 |
| Обкладинка | Тверда |
| Вага | 195 |
| ISBN | 9786171208612 |
| Формат | 120x170xмм |
| Тип | Паперова книга |
| Наявність ілюстрацій | Ні |
| Перекладна | Ні |
Анотація "Saint Porno. Історія про кіно і тіло", Богдан Логвиненко
МОРАЛЬ БЕЗ МОРАЛЬНОСТІ АБО БАЖАННЯ СВОБОДИ
Я чув багато зауважень та звинувачень до цього роману. Якщо відкинути моральні і етичні зауваження то залишаться наступні: у головної героїні немає обличчя. Вона ніяка, її не можна уявити, їй не можна співчувати. І тут я погоджусь, навіть на ілюстраціях в книзі головна героїня виглядає кожен раз по різному. Але, можливо, перед автором і не стояло завдання зробити з героїні конкретну людину, з ім’ям, прізвищем, місцем народження і пропискою. Можливо, головна героїня – це такий собі шаблон порно-зірки. Людини з замкнутої корпорації, людини, про яку майже ніхто нічого не знає, окрім її псевдоніму та вигляду тіла на екрані.
Цей твір - поєднання роману-виправдання і роману-мотивації. Головна героїня в деякій мірі виправдовується за обраний шлях, вона пояснює чому обрала цей напрямок. З іншого боку, все це звучить як мотивація. Мотивація покинути замкнуте коло сірості і буденності, жити сьогодні і жити яскраво.
Мені дуже сподобався один епізод: Героїня розповідає, що навіть її фотографії з дитинства початку 90-х, хоч і були кольорові, але на вигляд вони сірі. Сірі емоційно, сірі візуально, сірі композиційно. Однаковий одяг, однакові багатоповерхівки, однакові парки, сквери, однакові свята, однакові пам’ятники, однакова їжа і однакова техніка. Теми особистої свободи, вибіркової моралі, поверхового осуду та публічних етичних правил є головною в романі. Все інше – лише наслідки вищезгаданих категорій та норм.
Єдине, що шалено не сподобалось так це участь героїні у подіях Революції Гідності. Я розумію, для чого це було зроблено, показати, що і порно-акторки – це люди з громадянською позицією, що це не збочені німфоманки, які тільки і думають про секс… але це виглядало фальшиво. Розмови про політику в перервах між розділами про оральний та анальний секс – ну вибачте. Це дратувало.
Я не можу сказати, яке в мене відношення до цієї порно акторки: під час читання воно було різне, від захоплення та похвали до огиди та нерозуміння. Але підсумувати все не вийде, бо дійсно, рівно, спокійно і виважено неможливо оцінити ту категорію людей, які знімають чи знімаються в порно. Що це? Особиста свобода чи моральна деградація? Звеличення краси тіла чи розбещення плоті?
Хто вони, актори порно? Жертви доларів чи щасливі люди, які займаються улюбленою справлю? Заради чого вони йдуть на публічний осуд та майже напевне ніколи не матимуть повноцінної сім’ї? Пошук метеликів? Кайф? Гроші? Слава? Чи просто звичайна робота?
Не на всі з перелічених питань цей роман може дати відповідь. Але якщо ви не останній моралізатор і вам цікава мотивація цієї категорії людей, то «Saint Porno» може допомогти вам зазирнути за куліси гарних екранів, і послухати, як воно все відбувається насправді.
Сповідь німфоманки
Провокативна книга про заборонене… Книга, яка повинна йти під грифом 18+. Історія дівчинки з неконсервативними поглядами та з консервативної родини. Революція в собі, виклик соціуму. Шлях до слави чи до засудження… Кому що. «Святе» порно. І хоч в назві книги «святе» не взято в лапки, але я собі це дозволив. Тому що ці два слова апріорі не можуть стояти один біля одного. Та й взагалі до всього написаного слово «святе» не має ніякого значення. Тут нічого святого й близько немає.
Це історія провінційної дівчинки, яка народилась ще за радянських часів. Ще за тих часів, коли «сексу не було»… Коли інформація ще не була в такому вільному доступі. Дівчинка народилась явно не в той час. Або буде точніше сказати – не там… Не в тій родині, не в тій країні. Бо вона завжди йшла проти течії. Але, як на мене, це не той напрямок, яким саме треба йти. Є багато напрямків самореалізації, при яких тебе називатимуть успішною людиною і тебе ставитимуть у приклад. Порно???? Не той приклад.
Це історія про роботу. Але робота специфічна. Нам завжди наголошують – робота повинна приносити задоволення. Судячи із способу життя даної героїні – вона саме цим гаслом і керується. От тільки я дуже сумніваюсь що так воно завжди і є. Здавалося б, секс – це і є задоволення. Займаючись сексом – отримуєш задоволення. От тільки є різниця в людях і їхньому сприйнятті. Для кого секс з коханою людиною дійсно приносить задоволення і, в подальшому, продовження роду, зміцнення сім’ї, збільшення генофонду, і т.д і т.п. А для інших то є просто механічні дії, про яких говорять – в одному місці шило, чи десь чешеться… В яких - болячка. По-іншому я це не назву.
Я консервативна людина і дивлюсь на це саме так. Який приклад подає ця героїня? Слідуйте своїй мрії??? Не знаю чи так це почують. Я почув це як, порно – це нічого страшного, дійте, пробуйте! Ця книга не несе ніякої повчальної думки. Чому не пишуть про роботу столяра, слюсаря, тракториста, чи ще якоїсь професії? Чому не пропагують ті професії? Чому пишуть про порно? Бо воно вже всюди. Бо воно вже всюди і воно заборонене. Це гра на цінностях. На цінностях, яких в героїні немає. Чи варто про таке говорити? Як на мене – не варто.
Книга багато про що і в той же час – ні про що… Засуджувати чи захищати - кожен вирішує сам. Не велика за розміром, читається легко і швидко. Має кілька ілюстрацій. Перечитувати не буду і в бібліотеці не залишу. Кожному своє…