Арканум
Паперова
152₴
Електронна
63₴
Паперова книга
В наявності
Special Price
152₴
ціна
ЄКЛУБ
КРАЩА
ціна
Regular Price
245₴
Доставка
від 0
Нова Пошта
від 0 до 69 грн
на відділення
69 грн
для замовлень від 799 грн
безкоштовно
в поштомат
55 грн
для замовлень від 599 грн
безкоштовно
Укрпошта
від 0 до 45 грн
на відділення
45 грн
для замовлень від 399 грн
безкоштовно
Meest Пошта
від 0 до 50 грн
на відділення
50 грн
для замовлень від 499 грн
безкоштовно
Оплата
Післяплата, карткою
Післяплата
на пошті при отриманні замовлення
Картою
оплата картою на сайті
Знижка 38%, встигни!
Залишилось:
Паперова
152₴
Електронна
63₴
| Автор | Юрій Винничук |
|---|---|
| Видавництво | Фоліо |
| Рік видання | 2019 |
| Мова | Українська |
| Кількість сторінок | 304 |
| Обкладинка | Тверда |
| Вага | 0.411 |
| ISBN | 9789660389113 |
| Формат | 150x220x25мм |
| Серія книг | Винничук |
| Тип | Паперова книга |
| Наявність ілюстрацій | Так |
| Перекладна | Ні |
Анотація "Арканум", Юрій Винничук
Про «Арканум» розповідає автор:
«В дрімучу епоху Брежнєва я пішов у внутрішню еміграцію. Я писав свої твори, зашифровуючи їх за переклади з арканумської. Я вигадав країну Арканум, вигадав авторів, які там начебто жили й творили.
А поволі Арканум став пробиватися у мої сни. Я жив в Арканумі, сни про Арканум затоплювали мене. Я чекав ночі, щоб жити. Удень життя не було. Удень був страх.
Люди з Аркануму чекали на мене. Якщо я затримувався, посилали гінців на конях і стукали мені у вікно. Стукали перснями на пальцях, руків’ями мечів, стукали гілками і вітром, стукали пташками і хрущами, кликали всіма мовами і голосами.
Я підводився і йшов до вікна. Воно розчахувалося, і Арканум мене втягував у себе, засмоктував і впорядковував моє життя.
Арканумська мова пробивалася крізь мою, наче стебла трав крізь пісок, проламувала пам’ять, зливалася з моєю. Я переставав розрізняти, де моя мова, а де арканумська.
В Арканумі я чувся безпечно».
«В дрімучу епоху Брежнєва я пішов у внутрішню еміграцію. Я писав свої твори, зашифровуючи їх за переклади з арканумської. Я вигадав країну Арканум, вигадав авторів, які там начебто жили й творили.
А поволі Арканум став пробиватися у мої сни. Я жив в Арканумі, сни про Арканум затоплювали мене. Я чекав ночі, щоб жити. Удень життя не було. Удень був страх.
Люди з Аркануму чекали на мене. Якщо я затримувався, посилали гінців на конях і стукали мені у вікно. Стукали перснями на пальцях, руків’ями мечів, стукали гілками і вітром, стукали пташками і хрущами, кликали всіма мовами і голосами.
Я підводився і йшов до вікна. Воно розчахувалося, і Арканум мене втягував у себе, засмоктував і впорядковував моє життя.
Арканумська мова пробивалася крізь мою, наче стебла трав крізь пісок, проламувала пам’ять, зливалася з моєю. Я переставав розрізняти, де моя мова, а де арканумська.
В Арканумі я чувся безпечно».
