Увійти в інтернет-магазин
Нагадати пароль
/catalog/suchasna-zarubizhna-proza/bezsmertya/
На цей email буде вислано ваш пароль
або
Увійти
Зареєструватись
або
Увійти
Є в наявності
121 грн
90 грн
Купити

Безсмертя

Код товару: ІМ-00121175

new
Рік видання: 2020
Перекладна: Так
Мова: Українська
Обкладинка: Тверда
Кількість сторінок: 360
Вага: 370
ISBN: 9786176797418
Перекладач: Леонід Кононович
Формат: 130x205x27мм
Читати усі характеристики

Анотація

«Безсмертя» — інтелектуальний роман одного із найвизначніших письменників сучасності Мілана Кундери, книга про свободу й непереборний страх смерті, двозначність учинків та відвертість із собою, бажання залишити по собі слід і водночас знищити всі сліди. Грайливий відрух руки немолодої жінки в басейні, наче помах крилець метелика, починає цей роман, міксуючи долі героїв і переплітаючи життя вигаданих персонажів із життями класиків світової літератури. Безсмертя можна означити єдиним помахом руки, але хтозна, чи той жест не сфальшований, підсвідомо не вкрадений у когось.

Читати все
Рецензії
Крістіна Пигуль

«Вічність безсмертя плинного життя»

У книзі автор оперує декількома сюжетними лініями, на основі яких провадить реалізацію філософських роздумів. «Безсмертя» - це історія не про вічне життя живої істоти, а про життя після смерті, про неминучість буття на цьому приреченому світі.

Часто діяльність людей спрямована не на отримання задоволення від життя, а на здійснення вічного сценарію на постжиття, у першу чергу свого, але за допомогою інших. Так трапляється, що люди, які не мають нічого запропонувати іншим, вдаються до хитрощів та привласнюють досягнення інших. Водночас вони настільки засліплені бажанням стати «безсмертними», що одурюють навіть самих себе, називаючи власні прагнення «коханням» чи «ненавистю» чи будь-яким іншим почуттям.

На тлі розвитку подій, життя звичайних людей Аньєси (її чоловіка Поля, доньки Брижіти) та сестри Лори тісно переплітається із відомими постатями історії – з Гете, Гемінгуеєм, Рубенсом… Або ж автор просто проводить паралелі та схожості. Тим самим він доводить, що «багато людей, мало думок». Настільки вже багато людей населяло цю землю, що ні жести, ні думки, ні дії не залишилися унікальними для кожного індивіда. Людям притаманно навішувати ярлики на себе, аби відокремитися від інших, так ми використовуємо імена, хобі, почуття, несвідомо підсилюючи початкове сприйняття світу. 

Чому ж прагнення безсмертя стало настільки сильним, що люди почали розмиватися у плинності вічного життя?