Юрій Андрухович
Юрій Андрухович є одним із найвідоміших в країні поетів й прозаїків, а також есеїстом та перекладачем із англійської, німецької, польської та російської мов. Народився в 1960 році в Івано-Франківську, де нині живе й працює.
Андрухович є одним із найяскравіших авторів Станіславського феномену – спільноти письменників і митців, що розвинулася на зламі вісімдесятих-дев’яностих років в Івано-Франківську й стала справжнім творчим вибухом того часу. Феномен засвідчив появу нової сучасної літератури європейського ґатунку. В авангарді тодішніх змін у літпроцесі разом із Тарасом Прохаськом, Юрієм Іздриком, Володимиром Єшкілєвим та іншими стояв Юрій Андрухович.
Детально про автора
ой пане Андруховичу, і на фантазували й ви! 70 річний чолов'яга анархічного складу характеру та порно бекграундом, злягається з дівчам, яку спочатку врятував. Описана революція - пряма відсилка до Майдану 2014. Але цією країною править диктатор - і тут мій план подарувати цю книгу німецьким друзям провалився. Часом я губилась у хаотичності подій, створювалось відчуття, що автор зупинявся в написанні, а потім продовжував. Якимось чином модні бренди, зустрілись з підземною фантастичною тварʼю та бароном з старовинним бродячим оркестром. Напевно краще починати з іншої прози Андруховича, бо після цієї книги є шанс так на ній і зупинитись.
Читати всеЯ не був знайомий з творчістю Андруховича до цієї книги. І, прочитавши її, більше й не маю бажання. Снодійне, а не книга.
це було дуже важко дочитати до кінця. особливо друга половина книги - просто якесь знущання.
марення героя, постійне перетравлювання тих самих думок, словесний каламбур та дешева пошлість.
може, задум історії і був цікавий, але книга штучно розтягнута. стрибки у часі тільки додають плутанини, а порожні за змістом сторінки не залишають шансу отримати хоч якесь задоволення від прочитання.
"Радіо Ніч" мені дуже сподобався. Не чекала що в Андруховича буде роман, герой якого не намагатиметься приховати свою вразливість. Через це Йозеф викликає велику симпатію. Окрім того, це найкращий роман який я читала, де зачеплено тему Майдану, але ненав'язливо, тонко і доречно. Проте це не головне, як і не головні гори, Швейцарія чи Носороги (Франик?). І дуже сподобалось сусідство багатьох культурних алюзій і водночас "приземленість" подій в романі - це не Ден Браун і не його конспірології і пригоди, це митарства людини, яка багато що пройшла і намагається вижити. Однозначно книга для уважного читання, якщо любите смакувати тексти і вишукану мову.
Читати все