Анотація "Амадока", Софія Андрухович
Понівечений до невпізнаваности в одній із гарячих точок на Сході України, герой роману «Амадока» тільки дивом залишився живим. Це сумнівна втіха, оскільки важкі травми призвели до повної втрати пам’яти: чоловік не пам’ятає ні свого імени, ні звідки походить, не пригадує жодної близької людини, жодного фрагмента свого попереднього життя. Таким його і віднаходить жінка, любов і терпіння якої здатні творити дива: сягати найглибших пластів забуття і спогадів, поєднувати розрізнені клапті понівеченої свідомости, зшивати докупи спільну історію.
Амадока — найбільше в Европі озеро, розташоване на території сучасної України, вперше згадане Геродотом і впродовж кількох століть відтворюване на мапах середньовічними картографами, аж до свого раптового і цілковитого зникнення. Яким чином безслідно випаровуються великі озера, як зникають цілі світи, цілі культури — і що залишається натомість? Чи може існувати зв’язок між єврейською Катастрофою Східної Европи і знищенням української інтеліґенції в часи сталінських репресій?
Читати все
Про книжку "Амадока"
Книги для любителів історії, в читання яких можна зануритися надовго — чудовий спосіб відпочити й водночас збагатитися інтелектуально. Якщо шукаєте щось подібне, то «Амадока» Софії Андрухович — це саме те, що вам потрібно.
Софія Андрухович — визнана українська письменниця з Івано-Франківська, дочка письменника Юрія Андруховича. Закінчила Українську академію друкарства, почала публікуватися з 2002 року, також здійснила низку перекладів з англійської та польської мов (серед них «Не відпускай мене» Кадзуо Ішіґуро та «Атлант розправив плечі» Айн Ренд).
Книга про АТО, купити яку радимо в нашому інтернет-магазині, «Амадока» — це також історія про загублені у вирі століть людські життя. Цю книгу, де головний герой втрачає пам’ять, названо на честь найбільшого озера, яке колись було на території України, але на сьогодні воно вже давно зникло і вважається легендою. Це уособлює пам’ять, яка зникає, та історії людей, яких згубив режим сталінських репресій, і не тільки їх. Головний герой отримує травму під час російсько-української війни на Сході України і прокидається в лікарні з понівеченим обличчям та без документів. Там його знаходить жінка, яка намагається допомогти йому відновити втрачену пам’ять.
Крім того, дія твору паралельно відбувається в кількох часових вимірах, сам роман ховає в собі велику кількість алюзій та метафор, які має розшифрувати читач. Письменниця писала роман протягом трьох років, а до того стільки ж часу виношувала ідею в голові. Роман було видано у 2020 році, але він уже отримав безліч позитивних відгуків. Це складна і багатошарова історія, яку варто прочитати кожному.
А якщо вас цікавлять популярні книги в США, то не пропустіть трилогію «Атлант розправив плечі» Айн Ренд — праця, яка стала вирішальною для багатьох поколінь.
Жахливе розчарування. Про що там всі ці гарні відгуки, не розумію? Єдине, що сподобалось, описання історії другої світової війни. Воно жахливе своїми фактами, навіть не могла спати після прочитання. Але це факти, вони були, їх треба знати. Абсолютно незрозуміло, навіщо авторка в якийсь момент забуває про історію головних героїв і, майже 200 сторінок, розказує про українських письменників. Це окрему книжку можна було написати. Відступи, як на мене, не можуть бути настільки довгими і не зв'язаними з головною ідеєю. Втомилась гортати сторінки і чекати, коли вже знову буде про головних героїв. Тим більше потім зв'язка цієї частини і головної виявиться дуже сумнівною.
Читати всеНу і найжахливіше - це фінал. Те, що вам сподобається в описі до книги, те, що вашу увагу приверне, авторка перекреслить в самому фіналі. Те, заради чого ви будете читати цю книгу стане просто пшиком. А ще гірше - незавершеність. Прочитати 827 (!) сторінок, щоб не дочекатись ніякого фіналу (ні гарного, ні поганого), бо книга без логічного завершення - це треба так вміти....
Не витрачайте час на це чтиво. Авторка хотіла зробити його ґрунтовним, додавала історії і фактів про українських письменників, але вийшла просто величезна книга про все, яку можна було розбити на кілька книг і не мучити читача таким об'ємом.
Чомусь перший відгук сайт не опублікував, тож тепер немає бажання писати розгорнутий. Скажу тільки,що книга "важка" морально, до того ж перенасичена купою непотрібних деталей. Головна героїня своїми вчинками та їх мотивами викликає роздратування. Але місцями все є таки цей твір захоплює. Однак до тих місць немов бредеш по в'язкому болоту. Придбала другу книгу авторки під враженням від "Фелікс Австрія", де хотілося поглинути кожне слово, така вона була мені "смачна". Але "Амадока" - геть іншого штибу робота
Читати всеКнига важко читається. З одного боку, така масштабна праця напевно свідчить про різноплановість авторки. Бо після "Фелікс, Австрія", яка читається на одному диханні, де кожну дрібницю вбираєш з увагою, я напевно очікуваоа чогось подібного. Але книга довга, нудна, перенасичена непотрібними подробицями, які ще більше гальмують сюжет. Може це свідчить про мою незрілість як читача, але у мене враження, що я бреду по в'язкому болоту. Головна героїня та її вчинки відверто дратують мене. На першій частині я думала просто відкласти і не витрачати час. Але таки добралася до другої частини, де інший час та інші герої - і тут мені нарешті стало цікаво. Місцями аж огидно, але цікаво. І ось третя частина - і те саме в'язке відчуття. Головні герої, їхні відносини, які втомлюють. Хочеться ти'аки знайти у цій книзі ті скарби, які знайшли інші читасв, але поки що не можу...
Читати всеКнига безумовно залишила свій слід у моєму серці. Вже наче і прочитана, але все одно думками до неї повертаєшся. У книзі багато реальних історичних подій, що наповняють потрібною , на мій погляд, інформацією. У книзі багато просто про людські відносини, про вчинки та їх наслідки. Є над чим задуматися і подискутувати у компанії
Посилка швидко прийшла, у чудовому стані) Дуже задоволена, давно її хотіла