Анотація "Стежки війни, стежки любові / Paths of war, paths of love"
Любов має сенс завжди. Смерть має сенс, лише коли вона недаремна. Такими настроями пронизана збірка поезій і фотокнига «Стежки війни, стежки любові». На її сторінках ви знайдете найвідвертіші рефлексії, почуття, спогади, фотофіксації, травми та зцілення, пов’язані з російсько-українською війною.
Читати все
Про книжку "Стежки війни, стежки любові / Paths of war, paths of love"
Видання «Стежки війни, стежки любові / Paths of war, paths of love» — це глибоке й емоційне дослідження того, як війна і любов переплітаються в долі людини, залишаючи сліди не тільки на тілі, а й у серці. Ця збірка поезій і фотокнига стає не просто документальним свідченням сучасних подій, але й важливим культурним явищем, яке дає можливість зазирнути у внутрішній світ тих, хто переживає трагедію війни.
Головною темою цієї книги є взаємодія двох протилежних, але взаємопов'язаних явищ: війни та любові. Ці два поняття, на перший погляд, здаються непоєднуваними, однак у «Стежках війни, стежках любові» ми бачимо, як вони переплітаються, взаємодіють і навіть взаємодоповнюються. Як війна, так і любов — це глибокі людські емоції, які на своєму шляху не тільки руйнують, але й зцілюють.
Поезії, представлені у книзі, розкривають інтимні переживання авторів, які через слова намагаються передати той біль, який не можна побачити, але який відчуває кожен, хто стикається з війною. Вони описують травму, втрати, але водночас і відродження, надію та стійкість людської душі. Війна — це не лише про фізичні руйнування, але й про психологічні травми, які залишаються в серцях людей на все життя.
Рекомендуємо придбати книгу саме у мережі магазинів «Книгарня Є». Видання знаходиться у розділі сучасної української поезії, так само як «Скрипниківка» Сергія Жадана.
Почуття, травми, сум…у цьому калейдоскопі є місце для найголовнішого.
«Стежки війни, стежки любові / Paths of war, paths of love» – це квінтесенція думок та переживань багатьох українців, кожен вірш під її обкладинкою стоїть на стику поезії, документальної хроніки та мистецтва, об’єднуючи літературну силу слова і впливову образність фотографій.
Книга є своєрідним дзеркалом часу, у якому переплітаються рефлексії про любов, біль, втрати та надію. Автори торкаються найпотаємніших куточків душі, демонструючи як кохання та віра здатні витримати навіть найстрашніші випробування війною.
Кожен у ній знайде щось собі до душі, але мене дійсно вразили вірші Павла Вишебаби, Дмитра Лазуткіна та Ярини Чорногуз, читаючи які щось підступало до горла, а очі починали мокріти…
Актуально, що збірка вийшла у двомовному виконанні, тож ви зможете потішити нею своїх товарищів з-за кордону, аби вони з перших вуст дізналися про наше життя.