Рік у Провансі
| Автор | Пітер Мейл |
|---|---|
| Видавництво | Vivat |
| Перекладач | Остап Гладкий |
| Рік видання | 2020 |
| Мова | Українська |
| Кількість сторінок | 256 |
| Обкладинка | Тверда |
| Вага | 295 |
| ISBN | 9789669820945 |
| Формат | 150x205x17мм |
| Серія книг | Дозвілля |
| Тип | Паперова книга |
| Наявність ілюстрацій | Ні |
| Перекладна | Так |
Анотація "Рік у Провансі", Пітер Мейл
Мемуари — книги, що досліджують життя і діяльність відомих особистостей, припускають осмислення історичних подій, ролі автора і його сучасників. Такі спогади зберігають глибоку мудрість, розкривають таємниці та відповідають на питання, які бентежать, тому до цього жанру літератури читач виявляє особливий інтерес.
Добірка книжок із присмаком Франції
26.04.2021
Добірка книжок, що допоможе позитивно розпочати весну
11.06.2020
Добірка книжок з французьким колоритом
02.06.2020
Дюжина цікавих книг, які варті безсонних ночей
18.09.2020
Художні книги, в яких уміло поєднано традиції та сучасність
04.11.2020
Книги про подорожі як ліки від душевних переживань
17.07.2020
Двоє англійців у Провансі, не кажучи про двох собак
Красива, смачна і весела книга. Автор з дружиною і двома собаками переїжджає з Англії до Провансу. Пара купує будинок у мальовничій місцині й починає облаштовуватися на новому місці. І, напевно, треба бути стриманими англійцями, щоби спокійно і незворушно пережити все, що приготував їм омріяний Прованс.
По-перше, погода. Чомусь здається, що у Провансі завжди сонячно і тепло. Але хто б міг подумати, що містраль, цей потужний північно-західний вітер, який іноді дме зі швидкістю до 200 км за годину, може зробити життя у Провансі нестерпним. Тож не дивно, що місцеві, раптом що не так, одразу звинувачують містраль. І в книзі є кілька дивовижних історій про це, як от оповідка про покупку чорного коня.
По-друге, будівельники. Оскільки герої книги одразу по переїзду вирішили зробити ремонт, їм довелося спілкуватися з провансальськими майстрами. О, це особливі люди! Вони здатні розтягнути простий ремонт настільки, наскільки це взагалі можливо.
По-третє, водії. По-четверте… Втім, не всі сюрпризи Провансу були сумнівними. Ба більше, вони меркнуть у порівнянні з гастрономічними радостями, якими ця книга просто переповнена! Мені здається, я набрала кілька зайвих кіло, поки читала «Рік у Провансі»! Розмарин і оливкова олія, різноманітні паштети, сири, трюфелі, а ще вино. Дуже багато вина! Шампанське, рожеве, червоне, біле – воно ллється рікою!
Але обережно, після прочитання цієї книги виникає непереборне бажання переїхати у Прованс.
Прекрасна атмосфера французького містечка!
Хто з нас не мріяв хоча б раз кинути ось цю ось всю свою звичайну життя, махнути куди-небудь подалі, туди де багато сонця, чудові краєвиди навколо і все живуть такий розміреним життям, яка підпорядковується не нав'язаним зобов'язанням, а своїм власним внутрішнім ритмом. Помріяти, звичайно, іноді добре, але все в підсумку впирається в наявність коштів, знання мови, та й просто в те, що тут, де ти вже є, і так все непогано влаштовано. Тим і прекрасні книги - ми можемо відправитися на рікв Прованс разом з Пітером мейлом, і при цьому ніяких зусиль з нашого боку прикладати не треба.
Я обожнюю описи життя в невеличких цивілізованих поселенях тому й зустрівшись з цією книгою я читав її не відривавши від неї погляду.
Вся книга присвячена опису життя англійської пари на новому місці і автор прекрасно передав цей опис, я відчував кожну подію так, ніби сам був персонажем книги.
Разом з ними я захоплювався дивовижною і мальовничою природою цього регіону, бродив по живописних горах, ходив в численні бари, кафе і ресторани, смакував неперевершені вина і смаковиту місцеву їжу, зустрічав людей, що живуть в цій місцині, ремонтував будинок і насолоджувався, насолоджувався кожним днем разом із головними героями.
Дні які я витратив на цю книгу, були просто прекрасними...
