Анотація "Село не люди", Люко Дашвар
Перевидання в новій обкладинці.
Понад 500 тисяч примірників творів Люко Дашвар уже знайшли свого читача. Вона пише так гостро й пронизливо, психологічно і чуйно, що торкається струн душі кожного. Неможливо не співчувати її героям, як неможливо не звернути увагу на гострі, болючі, неоднозначні питання, які порушує письменниця.
Над селом зорі ясніші, у селі квіти пахнуть п’янкіше, сільські дівчата дорослішають раніше. Катерині лише тринадцять, а її серце належить чоловікові набагато старшому, та ще й одруженому. У селі все безпосередньо: якщо люблять, то вже до безтями, якщо ненавидять, то щонайзапекліше, якщо пробачають, то від щирого серця...
Історія, у якій любов і смерть, чистота і гріховність існують пліч-о-пліч — так близько, що стають невіддільними...
Читати все
Надпотужна книга, одна з небагатьох, яка залишила слід у моїй пам’яті.
Жорстко, трохи вульгарно, але як на мене правдиво написана історія життя однієї дівчинки. А скільких їх ще таких є? Скажу відверто інколи було мерзотно неприємно читати, але мене зачепило і поки не дочитала не зупинилась. Чомусь думала, що книгу написав чоловік, напевно з викладу думок. Почитати рекомендую, не казка, не поезія, а цікава життєва проза.
Щойно закінчила читати. Почала учора. Сильне враження. Може не всі зрозуміють. Сам початок досить компрометуючий, але це лише перша сторінка. Не хочу відкривати сюжет, але дуже рекомендую прочитати!!!