Координаторка подій для дітей Юлія Рахно про повну ілюмінацію пам’яті

Координаторка подій для дітей Юлія Рахно про повну ілюмінацію пам’яті
22.06.2020 1

Авторка про себе:

координаторка подій для дітей у Книгарні «Є» (м. Хмельницький)

Усвідомлення важливості пам’ятати своє походження приходить до нас у зрілому віці. Певно, кожна людина хоч раз замислювалася про розлогість генеалогічного дерева свого роду, згадувала сімейні історії, зарошені дивовижними подробицями тощо. В більшості, для українців такі практики й досі залишаються чимось майже екзотичним, в той час як у певних народів та країн пам'ять про свій рід є безумовною складовою культури (згадати хоча б традицію святкування Дня мертвих у Мексиці). Пам’ятати про своє походження – розуміти природу своєї сутності. Розмірковуючи про це, мені одразу згадується ключова пісня зі славнозвісного анімаційного фільму «Коко» − «Згадай мене, так, я йду тепер, але…».

Коли ж мої руки нарешті дотягнулися до роману «Всьо ясно» − повна ілюмінація огорнула мене потужністю сотні світлодіодних прожекторів!

А як щодо літератури за цією темою? У різний час чимало письменників зверталися до ідеї необхідності родовідної пам’яті, лише мені згадуються Габріель Гарсія Маркес, Томас Кініллі, Елізабет Гілберт, Наріне Абгарян та Люко Дашвар. Думаю, ви й самі можете продовжити цей список. 

Згадані автори є представниками різних часів, народностей та культур, проте їхні твори мають не лише ідейну, але й певну чуттєву спорідненість.

Після прочитання книги «Всьо ясно» я довго не могла зрозуміти, за що мене «вхопила» ця історія? У першу чергу, за цікавий підхід до пам’яті та ідентичності.

Якось в моїй бібліотеці з’явилася дивна та яскрава книга, від якої я аж ніяк не очікувала ані глибини думки, ані ідейності. Блакитно-жовта палітурка, а також неоднозначна назва «Всьо ясно» тільки відстрочували мою увагу. Як виявилось, дуже дарма!

«Everything is illuminated», «Все освітлено», або «Всьо ясно» − твір, написаний відомим американським письменником та журналістом Джонатаном Сафраном Фоєром. Саме із цим романом автор дебютував у американському літературному просторі. Книга побачила світ у 2002 році та майже одразу підкорила читачів. Ставши бестселером The New York Times, роман було перекладано п’ятнадцятьма мовами світу. Перекладачем українською мовою став Ростислав Семків, що також додає книзі величезний плюс.

Коли ж мої руки нарешті дотягнулися до роману «Всьо ясно» − повна ілюмінація огорнула мене потужністю сотні світлодіодних прожекторів!

Сюжет книги має кілька ліній:

  • Ведення історії від двадцятирічного американця Джонатана, котрий приїхав до буремної України 90-х, аби у компанії студента-перекладача Сашка, його дідуся-гіда та собаки Семі Девіса Молодшого Молодшого відправитися на пошуки прадавнього міста Трохимбрід, звідки, на думку Джонатана, походить його американізована єврейська родина;
  • Паралельна, потойбічна історія роду Джонатана, котра розтягується від XVI ст. до кінця XX ст., поростаючи фантазійно-містичними елементами;
  • Епістолярна лінія роману, в якій автор пропонує листи студента-перекладача Сашка. У ній розкривається соціальна проблематика тогочасного українського суспільства, мінливі сімейні цінності та пріоритети молоді 90-х років.

Автор користується прийомом self-insertion, він і є тим  двадцятирічним американцем Джонатаном, молодим письменником, який створює та формує цю історію, стаючи носієм предмету конфлікту історії.


У цій жорсткій, дотепній, відвертій подорожі на читача чекає велика кількість історій багатьох поколінь пращурів самого Джонатана Сафрана Фоєра. Якщо місцями не зважати на жорсткість та  відвертість деяких сцен  (а ліпше сприймати їх без властивої нам ідеалізованості літератури як високодуховної творчості та заангажованості), то роман залишить по собі чудовий післясмак.

Після прочитання книги «Всьо ясно» я довго не могла зрозуміти, за що мене «вхопила» ця історія? У першу чергу, за цікавий підхід до пам’яті та ідентичності. Можливо, рівень абсурдності, легкого божевілля, обережної одеської лайки навіяв мені спогади з мого середньостатистичного українського дитинства. А, можливо, я неабияк пройнялася  бажанням автора розказати свою історію так, аби кожному читачу закортіло розпочати пошуки своїми «шляхами предків».

Адже наші пращури були простими людьми – читали, розчаровувалися, закохувалися, мріяли, приймали важливі для себе рішення. Вони не ідеальні, але рідні. Вони – це ми.

Отже, якщо ви також не боїтеся відшукати «скелетів у шафах» своїх бабусь, не гидуєте безглуздими жартами та полюбляєте містифікації – вам однозначно сподобається роман Джонатана Сафрана Фоєра «Всьо ясно»

Читайте також:

Відгуки

Координаторка подій для дітей Юлія Рахно про повну ілюмінацію пам’яті_22.06.2020

Всьо ясно: обов'язково треба прочитати! ;-) Переконали!