Топ-10 книг, які варто прочитати до 30 років
Вас може зацікавити
Художні книги, що змушують задуматись – ця теза чудово ілюструє сутність доробку Ернеста Гемінґвея. Твір «Старий і море» не дарма присутній у шкільній програмі, та не гріх повернутися до нього і у свідомому віці. Надривна історія виживання, протистояння людини і природи, виклику самотності та самій суті життя лишає терпкий післясмак первісного страху перед невідомим та бажання це осягнути.
«Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері це не лише приклад мотивуючої художньої книги. Це легендарний філософський твір, де під обгорткою чарівної казки ховається ціла життєва наука. Саме тому цю оповідь варто прочитати якомога раніше, аби не загнати свою внутрішню дитину у глухий кут, обмежений лише потребою бути серйозним та догоджати іншим.
Доробок Джорджа Орвелла – більше, ніж книги з глибоким змістом. Чого варта хоча б його відома антиутопія «1984» що бентежить молоді уми не одне століття. Цей твір є потрібним уроком для прийдешніх поколінь. Тут підняті питання, що лишаються актуальними досі: формування влади, вседозволеності та свободи, сили пропаганди, слабкості людської свідомості.
Є такі книги, які має прочитати кожен. Якщо захоче, звісно. Але як тільки мова заходить про магічну атмосферу Святвечора на селі, польоти на чортах та пристрасне кохання – не забажати зазирнути до такої книги важко. Тож скоріше розгортайте «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя та насолоджуйтесь.
Українська художня література, класика і сучасна, є невичерпним джерелом досвіду наших земляків. У творі Івана Багряного «Тигролови» серед знущань та сталінських репресій загартовується душа нащадка козацьких родів, що кидає виклик режиму в обличчі майора НКВС. Втримати позиції йому допомагає віра у справедливість, а також щире кохання та підтримка від тих, кому він не байдужий.
Історія про дві загублені душі, що поєдналися у похмурі часи Другої світової війни варта прочитання хоча б заради іншого погляду на ті страшні події. Та насправді у творі «Тріумфальна арка», автором якого є Еріх Марія Ремарк, є чимало щемкого і прекрасного, хай навіть доля готує хірургу-емігранту та італійській актрисі зовсім не казковий фінал.
За словами Євгенія Замятіна, справжню історію та літературу творять тільки єретики, мрійники та бунтарі. Такий і його науково-фантастичний роман-антиутопія «Ми», що є саркастичною алюзією на тогочасний тоталітарний устрій. У творі автор пішов ще далі – замість імен у людей номери, мати особистість, прив’язуватися до когось заборонено. Боротьба видається дурною та неможливою примхою. Та може розум таки переможе?
Крім художньої літератури є і такий нон-фікшн, із яким варто ознайомитися якомога скоріше, аби надалі краще відчувати власне і чуже «я». У книзі «Ігри, у які грають люди» Ерік Берн відсуває кулісу та демонструє ниточки, що насправді керують нашим життям. Адже воно складається з різних ігор: інтимних, робочих, дружніх, сімейних. Головне вчасно вивчити правила кожної з них.
Книга «Визначні роки. Від 20 до 30» Меґ Джей розкаже, як із максимальним ККД використати найважливіше десятиліття, під час якого остаточно формується характер, обирається сфера діяльності, знаходиться партнер. Ще досі вважаєте, що для певних речей ніколи не пізно? Таки не спізнитися вам допоможе цей крутий посібник.
А от Тіна Сіліґ у своїй книзі «Що варто знати у свої 20. Дозволь собі бути не таким, як усі» надихає та заспокоює пояснюючи, що помилок можуть припуститися усі, та вони є невід’ємною частиною досвіду. І таки краще обирати власний шлях, особливо у віці, коли організм ще має багато ресурсів для боротьби.
