Добірка художніх книг про невиправдані сподівання

Буває, життя дарує нам неприємні сюрпризи. Ми схильні сподіватися на краще та будувати плани, а воно вносить свої корективи. Пропонуємо вашій увазі добірку книг про невиправданні сподівання, відчай та пошук надії на краще майбутнє.

Книги про відчай

Криком відчаю пронизана автобіографічна поема у прозі від класика української літератури Осипа Турянського під назвою “Поза межами болю”. Трагізм Першої світової війни, страх втрати, неможливість відвернути лихо та тотальна безнадія тримають за горло персонажів твору. Перебування у сербському полоні семи полонених, балансування на межі голодної і холодної смерті та млявого животіння. Долаючи неймовірні перешкоди та муки, люди залишаються людьми. І в цьому полягає життєствердність усього твору. Грузка та в’язка атмосфера твору болюче впиватиметься в оголений нерв душі. Проте надія є, і людськість переможе. Ви зможете зазирнути “за межі болю”, але десь ще жеврітиме вогник надії.

Що б з нами стало, якби ми повсякчас читали лишень про відчай та безнадію? Щоб відродити свою віру у світ час від часу варто брати до рук котрийсь з творів про надію. Неймовірно теплою книгою про надію та відчай, яка надихає жити далі, є роман “Чоловік на ім’я Уве” від шведського журналіста та письменника Фредріка Бакмана. Головний герой Уве – самотній буркотун, який втратив надію. Він навіть подумує відійти в інший світ, аж ось до сусіднього будинку переїжджає дивакувате подружжя, яке постійно не дає Уве спокою. Дивні прохання відволікають буркітливого старого від поганих намірів та думок. Дуже тепла й така добра книга точно змусить вас пролити чимало сліз, однак подарує надію та віру в добро.

Серед книг, що дають надію, є історії від Надійки Гербіш. “Теплі історії до кави” – це збірка різнонастроєвих історій від сучасної української авторки. Героями історій є звичайні мешканці містечок та міст, які готові ділитися хорошим настроєм та добром зі світом. Почерпніть натхнення та гарний настрій з “Теплих історій до кави” та зігрівайтеся не лише філіжанкою запашного напою.

Натхненною книгою є роман Кейтлін Аліфіренка, Мартіна Ґанди та Ліз Велч «Я завжди писатиму у відповідь» про друзів по переписці. Це було просто домашнє завдання: почати листуватися з кимось з інших країн. Проте завдяки цьому Кейтлін та Мартін познайомилися і стали ліпшими друзями, хоч і на відстані. Протягом шести років Кейтлін і Мартін підтримували спілкування і подорослішали разом. Велика різниця між добре забезпеченою сім’єю дівчини та зубожілою сім’єю хлопця вражають. Попри все героїня не здавалася і усіма можливими способами намагалася виручити свого друга, якому доводилось несолодко у далекій африканській країні Зімбабве. Віддану дружба та теплу атмосферу ви знайдете у романі.

Читайте книги про надію: класика та підтримуйте вогник надії у своєму серці!