Володимир Короленко: книги та біографія

Володимир Короленко, біографія якого тісно пов’язана з Росією, не зважаючи ні на що лишився вірним рідній землі та його не вдалося  поглинути імперській системі. Письменник, гуманіст та оратор народився 1853 року в Житомирі, у сім’ї повітового судді Галактіона Короленка, людини чесної та принципової. Тож Володимир змалечку мав гарний приклад того, яким громадянином і якою особистістю варто бути. Батько прищепив йому і любов до мистецтва, хлопчик заслухувався народними піснями та сказаннями. Через ранню смерть годувальника родина опинилася у скрутному становищі. Короленко на той час навчався у Санкт-Петербурзькому інституті, проте закінчити його не зміг через фінансові труднощі. Пізніше він намагався вступати до Московської хліборобної академії та гірничого інституту, але жоден з них не вдалося завершити через постійні переслідування імперською владою, адже Володимир чітко висловлював своє невдоволення, боровся проти несправедливості, брав участь у мітингах та виступах. За його вільнодумство та антиросійські погляди письменника відправляли у заслання кілька разів. Так, протягом десяти років поневірянь він встиг пожити у Кронштаді, Глазові, Пермі, Якутії. Але жодне ув’язнення не змогло зломити літератора. У кожному регіоні він дбайливо записував легенди та оповіді того краю де перебував, збирав історії життя різних особистостей, фіксував культурні особливості. Володимир Короленко у своїх розповідях щирий, адже бачив усе на власні очі.

Володимир Короленко писав книги російською мовою, захоплювався творчістю Тургенєва, Пушкіна та Лермонтова. Та це не заважало йому мати чітку громадянську позицію щодо методів більшовиків, гоніння єврейського народу, голодомору 1891-92 р., переслідувань усього українського. Його погляди на згадані події знайшли віддзеркалення у творах «Сліпий музикант», «Епізоди з життя шукача», «Без язика», «Ліс шумить» Останні роки Короленко провів у злиднях, свідомо відмовившись від продовольчого паю, що запропонувала радянська влада. Автор пішов з життя в Полтаві, працюючи над четвертим томом свого автобіографічного magnum opus – «Історія мого сучасника». 

Також радимо звернути увагу на біографію Джуліана Барнса, кращі книги якого відзначені Букерівською премією.