Іван Драч - книги та біографія

Твори Івана Драча — це вірші, поеми, п’єси та кіносценарії, що вражають своєю метафорикою та потужним семантичним полем, що будується на етногенетичній пам’яті народу.

Драч Іван Федорович народився 17 жовтня 1936 року в селі Теліжинці, що на Київщині, в родині робітника радгоспу. Середню освіту здобував у Тетіїській середній школі, згодом працював учителем російської мови та літератури в школі села Дзвеняче.

1957 року вступає на філологічний факультет Київського університету, звідки його незабаром виключають через політичні погляди. 1961 року повертається до ЗВО на заочне відділення, та згодом кидає навчання і починає працювати в «Літературній Україні». У 1964 закінчує сценарні курси в Москві та пише перші вірші.

Після цього працює на Київській кіностудії ім. О. Довженка, у журналі «Вітчизна» та Спілці письменників України. 1959 року вступає до КПРС, у цей же час знайомиться з українськими дисидентами, у його віршах починають проскакувати мотиви з критикою влади. Однак після хвилі арештів довго підтримує діяльність компартії.

Іван Драч — лавреат багатьох державних нагород як СРСР, так і незалежної України. 1976 року за збірку «Корінь і крона» нагороджений Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка, 1983 року — Державну премію СРСР за збірку в перекладі російською «Зелёные врата».

З початком перебудови Іван Драч знову зближується з дисидентами.

1990 року потрапляє до лав депутатів Верховної ради УРСР. 1992 року спільно з В’ячеславом Чорноволом та Михайлом Горинем очолює Народний Рух України. З 1998 по 2002 роки працює народним депутатом України 3-го скликання.

За часів незалежності України неодноразово нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого, ювілейними медалями, а також отримав звання Героя України.

19 червня 2018 року помер після хвороби легенів.

Радимо також ознайомитися з біографією Миколи Вінграновського.