Дівчина, яка читала в метро
| Автор | Фере-Флері Крістін |
|---|---|
| Видавництво | Видавництво Старого Лева |
| Перекладач | Павло Мигаль |
| Рік видання | 2019 |
| Мова | Українська |
| Кількість сторінок | 160 |
| Обкладинка | Тверда |
| Вага | 0.241 |
| ISBN | 9786176797449 |
| Формат | 135x205x16мм |
| Серія книг | Художня проза |
| Тип | Паперова книга |
| Наявність ілюстрацій | Ні |
| Перекладна | Так |
Анотація "Дівчина, яка читала в метро", Фере-Флері Крістін
Книги про мрії та реальність навчають відкидати страхи, боротися, рухатися вперед і не здаватися. Важливо вірити та крок за кроком, долаючи всі труднощі й негаразди, йти до своєї мети. А головне — не боятись мріяти, адже навіть, здавалося б, нездійсненні мрії іноді збуваються. І книжки яскраво це підтверджують.
Книги, які згадуються в інших книгах змушують звернути увагу на літературні твори реальних авторів і після прочитання одного твору ми точно знаємо, який відкриємо слідом за ним.
Книжка «Дівчина, яка читала у метро» Фере-Флері Крістін знайомить з Жульєт, молодою француженкою, яка звикла до одноманітного, монотонного життя і навіть не замислюється про зміни. Але чи щаслива вона? Робота не приносить їй ніякої радості, вона перестала мріяти, адже із самого дитинства була оточена гіперопікою матері, яка намагалася відгородити її від усіх труднощів. Нудна робота в агентстві нерухомості, самотнє життя, старий синій шарф, зв'язаний колись бабусею, мрії та гори книжок. Усе змінюється, коли дівчина зустрічає Солимана, який живе книжками, читанням, і хоче відкрити цей чудовий світ усім людям навколо. Маленька пригода приводить головну героїню в царство книжок, яке змінює її життя.
Цей невеликий роман зробить вечір затишним, надихне прочитати інші твори та зрозуміти, яку чудову силу вони мають. Авторка закликає нас більше читати, адже книжки відкривають мільйони нових світів, дозволяти собі мріяти та не боятися необхідних змін, щоб рухатися вперед. І навіть якщо для всього цього немає ні часу, ні можливостей, це зробить поїздки в метро трішки приємнішими.
Найдивніші книги виділяються серед інших, відрізняються незвичайними ілюстраціями або історіями, що ніби містять таємницю, а тому ваблять своєю невідомістю. Вони незвичайні та трохи дивні за формою подачі або за змістом і при цьому улюблені мільйонами читачів.
Книги про прийняття себе розказують, у чому полягає турбота про себе і чому хороші стосунки із собою — необхідна умова для побудови міцних взаємин з іншими людьми. Такі книжки допомагають правильно розставляти пріоритети, знаходити внутрішню гармонію, розуміти, приймати й любити себе.
Як підібрати ідеальну книгу!
Свого роду це книга про книги, мені вона здалась дуже цікавою та повчальною, я точно перечитаю її ще раз!
Протагоністом у цій книзі виступає дівчина Жюльєтта, яка надзвичайно любить книги, і її особливість втому, що їдучи в метро вона завжди спостерігає за людьми, книгами, які читають люди, за їхніми емоціями та враженнями від книг!
Пізніше по сюжету вона знайомиться з батьком Заіди, який займається тим, що підбирає книг для людей, і це її неймовірно зацікавлює, далі сюжет будується на цьому!
Цікавою особливістю є те, що кожного ранку головна героїня їде в метро з тими самими людьми, і вони читають ті самі книги, і Жюльєтта пробує зрозуміти, чому ж чоловік читає книгу про комах, мабуть це якось пов'язано з його професійною діяльність чи хоббі?
Парадоксально, що при всій любові до книг, головна героїня - ріелотор, та авторка нам чудово демонструє, як в один момент життя може кардинально змінитись.
Якщо ви шукаєте книгу яка читається дуже просто та швидко, і хочете добре провести час, тоді ця книга саме для вас! Рекомендую!
Книжка, в якій багато-багато книг
Жульєт веде одноманітне життя. Дім, робота в агенції нерухомості, на вихідних провідує батьків. В її житті мало людей, «вона боїться світу і присутньої в ньому жорстокості». Але одного дня вона вирішила змінити звичний маршрут на роботу і потрапила до будинку дивного чоловіка. На брамі була вивіска «Книги без обмежень». І відтоді життя Жульєт змінилося…
Новий знайомий дівчини, якого звали Соліман, розповідає про ідею буккросингу, що її запропонував американець Рон Горнбекер, ідею зробити зі світу одну велику бібліотеку.
Хороша книга, але сподобається не кожному, а більше романтикам, які люблять не динамічні, а неквапливі атмосферні оповіді і все, що пов’язане з книгами.
В центрі тут - життя людей і книги. Навіть у своїх розмовах герої говорять про книги і авторів. Тут згадуються цікаві факти з життя деяких письменників – наприклад, про те, що Шиллер, щоб швидше працювати, клав до шухляди столу гнилі яблука, а щоб не заснути вночі, занурював ноги у миску з крижаною водою.
Мені ця книга здалася чимось середнім між романом «Маленька паризька книгарня» і фільмом «Фантастична любов і де її знайти». В чомусь ця книга дивна, як і її подеколи відірвані від реальності персонажі. Але мені вона дуже сподобалася.
