Азійський кінематограф: від класики до «нової хвилі» (1950–1990)
Паперова книга
В наявності
Special Price
649₴
ціна
ЄКЛУБ
КРАЩА
ціна
Regular Price
877₴
Доставка
від 0
Нова Пошта
від 0 до 69 грн
на відділення
69 грн
для замовлень від 799 грн
безкоштовно
в поштомат
65 грн
для замовлень від 599 грн
безкоштовно
Укрпошта
від 0 до 45 грн
на відділення
45 грн
для замовлень від 399 грн
безкоштовно
в поштомат
45 грн
для замовлень від 399 грн
безкоштовно
Meest Пошта
від 0 до 52 грн
на відділення
52 грн
для замовлень від 499 грн
безкоштовно
Оплата
Післяплата, карткою
Післяплата
на пошті при отриманні замовлення
Картою
оплата картою на сайті
Знижка 26%, встигни!
Залишилось:
| Автор | Антон Козлов |
|---|---|
| Видавництво | Сафран |
| Рік видання | 2026 |
| Мова | Українська |
| Кількість сторінок | 576 |
| Обкладинка | М'яка з клапанами |
| Вага | 0.692 |
| ISBN | 9786178376147 |
| Формат | 145x200x30мм |
| Тип | Паперова книга |
| Наявність ілюстрацій | Так |
| Перекладна | Ні |
Анотація "Азійський кінематограф: від класики до «нової хвилі» (1950–1990)", Антон Козлов
Повоєнні десятиліття — період справжнього вибуху для азійського кіно.
У Японії з'явилися фільми, які назавжди увійшли в історію світового кінематографу: «Сім самураїв» Куросави Акіри й «Токійська історія» Одзу Ясуджіро. Ці роботи відкрили Японію світу й дали відчуття, що кіно може бути не тільки розвагою, а й глибокою філософською розмовою.
У Кореї цей час позначений «золотим віком» 1950–60-х, коли Кім Кійон зняв «Служницю» — фільм, який і сьогодні називають одним із найсильніших у корейському кінематографі. Тоді ж працювали Шін Санок та Ю Хьонмок, що під цензурою творили драми про соціальні травми й втрати.
У Китаї з кінця 1940-х років кінематограф піддається жорсткій цензурі з боку комуністичної партії. На зламі 1980-х з’являється «п’яте покоління» режисерів — Джан Їмов («Червоний ґаолян») і Чень Кайґе («Прощавай, моя наложнице»), які вперше представили китайське кіно на фестивалях Європи й зробили його частиною глобальної культурної розмови.
У Японії з'явилися фільми, які назавжди увійшли в історію світового кінематографу: «Сім самураїв» Куросави Акіри й «Токійська історія» Одзу Ясуджіро. Ці роботи відкрили Японію світу й дали відчуття, що кіно може бути не тільки розвагою, а й глибокою філософською розмовою.
У Кореї цей час позначений «золотим віком» 1950–60-х, коли Кім Кійон зняв «Служницю» — фільм, який і сьогодні називають одним із найсильніших у корейському кінематографі. Тоді ж працювали Шін Санок та Ю Хьонмок, що під цензурою творили драми про соціальні травми й втрати.
У Китаї з кінця 1940-х років кінематограф піддається жорсткій цензурі з боку комуністичної партії. На зламі 1980-х з’являється «п’яте покоління» режисерів — Джан Їмов («Червоний ґаолян») і Чень Кайґе («Прощавай, моя наложнице»), які вперше представили китайське кіно на фестивалях Європи й зробили його частиною глобальної культурної розмови.
Write Your Own Review
