Проект Щастя

Маленькі кроки до великого щастя

Чи можна розглядати щастя як проект? Чи можна навчитись бути щасливим? Що взагалі таке щастя? Невже це не природній стан душі і воно не просто або є, або немає? На ці та інші запитання протягом одного календарного року шукала відповіді авторка книги. Вона експериментувала над собою, своїм життям, звичками, досліджувала багато літератури на тему щастя і намагалась зробити якісь висновки.

Щастя, як і шлях до нього, – дуже індивідуальні поняття та я думаю, що кожен зможе знайти в цій книзі щось корисне для себе.

Дуже цікаво було читати, як сприймали люди довкола її «проект», скільки критики вона зустріла на шляху і, незважаючи на це, не зупинилась і довела свій експеримент до кінця.

Найбільші критиканти маніпулювали почуттям вини, мовляв егоїстично думати про своє щастя, коли в світі і навколо тебе багато нещасливих, бідних і знедолених людей. Але ж, по-перше, від того, що ти будеш почувати себе нещасним, вони щасливішими не стануть, а по-друге – ти не перестаєш їсти і пити воду, тому що в Африці чи в Індії людям нічого їсти і вони реально помирають від спраги. Натомість, саме такі, звичні для нас речі і можуть слугувати приводом почувати себе вдячним і щасливим, за те що в тебе є доступ до таких благ.

Дуже важливим в тому щоб почуватись щасливим є вміння ставити правильні цілі і метод їх досягнення. Дуже часто дискутують, що ж важливіше - ціль чи процес її досягнення? Але ж, якщо задуматись, то про який шлях без кінцевої мети може йтися? Для почуття щастя однаково важлива, як наявність цілі так і дорога до неї. На цю тему гарно висловився Ніцше: «Кінець мелодії не є її ціллю, але не закінчившись мелодія не досягає своєї цілі».

Ще однією запорукою щастя є вміння насолоджуватись процесом і вміння в нього зануритись. Важливий системний підхід. Саме про цінність такого підходу і теорію маленьких кроків розповідає авторка. Вона пише: «Те, що ти робиш щодня має значно більше значення, ніж те, що ти робиш інколи. Роблячи потроху щодня, можна зробити і досягти багато. Ми схильні перебільшувати те, що можемо зробити за годину чи за день, але недооцінювати те, що можна зробити невеличкими щоденними порціями за місяць чи рік. Маленьке щоденне зусилля, якщо воно дійсно щоденне, здатне звернути гори, непосильні Геркулесу».

Мабуть, цей феномен «маленьких кроків» для мене несе найбільшу цінність, а вам я рекомендую прочитати цю книгу і вибрати свої маленькі кроки до щастя і задоволення життям, скласти свої рецепти і придумати свої підходи.