Неукраїнці, яким вдячна Україна

Код: ІМ-00005588
-26%
Паперова книга
Немає в наявності

Special Price 237 ціна ЄКЛУБ КРАЩА ціна Regular Price 321
Доставка
від 0
Nova Poshta
Нова Пошта
від 0 до 69 грн
на відділення
69 грн
для замовлень від 799 грн
безкоштовно

в поштомат
55 грн
для замовлень від 599 грн
безкоштовно
UkrPoshta
Укрпошта
від 0 до 45 грн
на відділення
45 грн
для замовлень від 399 грн
безкоштовно
Meest
Meest Пошта
від 0 до 50 грн
на відділення
50 грн
для замовлень від 499 грн
безкоштовно
Оплата
Післяплата, карткою
Money
Післяплата
на пошті при отриманні замовлення
visa
mastercart
Картою
оплата картою на сайті
Знижка 26%, встигни!
Залишилось:
Автор Ярослав Радевич-Винницький
Видавництво Апріорі
Рік видання 2015
Мова Українська
Показати все

Анотація "Неукраїнці, яким вдячна Україна", Ярослав Радевич-Винницький

У книжці вміщено 78 коротких, структурно уніфікованих нарисів про людей різного етнічного походження, які жили в різні історичні епохи, в різних краях, посідали різні соціальні становища, але словом чи ділом прислужилися Україні й українському народові на шляху до визнання його ідентичності, права на свободу і повноту національного життя, на достойне місце серед вільних народів світу.
Видання адресоване широкому колу читачів, насамперед шкільній та студентській молоді.
Write Your Own Review
Неукраїнці, яким вдячна Україна

Оцініть книжку вибравши відповідну кількість зірок

Цікавість книги

Якість книги

Неукраїнці, яким вдячна Україна_27.09.2019
Друзів України набагато більше!
Книга «Неукраїнці, яким вдячна Україна» надзвичайно тішить мене тим, що вона є, але і непокоїть авторським підходом, який і підбурив мене написати цю рецензію.
Автор Ярослав Радевич-Винницький — філолог, доцент Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (1965-2015рр.), лауреат Міжнародної літературної премії імені Івана Кошелівця (яка вручається часописом «Соборність», Ізрайль) за наукове дослідження «Євреї в міжетнічних взаєминах у Східній Галичині». В передмові автор зізнається, що ідея нарисів про НЕукраїнців, які прислужилися Україні виникла в нього в ході роботи над книгою «Мова і нація» в серпні 1991р. після невдалої спроби путчистів зберегти радянський режим. Адже в ході наукової роботи в філолога накопичились матеріали, які не вкладались в книгу «Мова і нація», але заслуговували на те, щоб бути об’єднані іншою не менш важливою темою. І ось, в результаті пошуків автора на світ з’явилась книга «Неукраїнці, яким вдячна Україна». В передмові сам зізнається, що це лише 78 нарисів (переважно про літераторів, філологів, етнологів, мандрівників, які залишили спогади про Україну), а мало бути б більше. Тож поза увагою автора залишилось занадто багато НЕукраїнців про яких теж варто прочитати. А тому шукайте на полицях Книгарні Є наступні книги:
«Рух опору в Україні 1960-1990. Енциклопедичний довідник.» (Смолоскип, 2010) про радянських дисидентів, які боролись з режимом і про іноземців, які боролись за визволення українських дисидентів.
«Іноземці про українських політв'язнів. Спогади» (Смолоскип, 2013), які певно здивують когось тим, що єврей-сіонист може співпереживати «українському буржуазному націоналісту» і вважати його своїм побратимом у радянській неволі. «Ландскнехти Галицької армії» і «Бандерівський інтернаціонал: грузини, росіяни, євреї та інші національності в боротьбі за незалежність» Олега Стецишина (видавництво «Часопис»), які розповідають про іноземців, які готові були покласти життя за Україну. Роман Бжеський. «Прелюдія поступу. Праці 1924-1934 років.» - ці праці перевидані в 2016р. видавництвом «Темпора» становлять лише невелику частину доробку поляка, який став автором пісні «За власну могутню державу», яку співали вояки УПА.
Яцек Куронь «Поляки та українці: важкий діалог» (Дух і Літера, 2019), Єжи Ґедройць «Автобіографія у чотири руки.» (Дух і Літера, 2015), Боґуміла Бердиховська «Єжи Ґедройць та українська еміґрація. Листування 1950-1982 років.» (Критика, 2009) – ці книги доведуть, що є поляки, які вважають українців союзниками, а не різунами.
Ну і в якості десерту пропоную ознайомитись з «українською темою» у творчості Йозефа Рота «Йов. Фальшива вага» (Критика, 2010), «Марш Радецького» (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014); творчістю Бруно Шульца (її останнім часом видано багато, тож просто раджу скористатися функцією пошуку) і спогадами про «Високий замок» львів’янина Станіслава Лема (Богдан, 2017).
А хто все прочитає, то тим раджу шукати мої нові рецензії.