Неукраїнці, яким вдячна Україна_27.09.2019

Друзів України набагато більше!

Книга «Неукраїнці, яким вдячна Україна» надзвичайно тішить мене тим, що вона є, але і непокоїть авторським підходом, який і підбурив мене написати цю рецензію.

Автор Ярослав Радевич-Винницький — філолог, доцент Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (1965-2015рр.), лауреат Міжнародної літературної премії імені Івана Кошелівця (яка вручається часописом «Соборність», Ізрайль) за наукове дослідження «Євреї в міжетнічних взаєминах у Східній Галичині». В передмові автор зізнається, що ідея нарисів про НЕукраїнців, які прислужилися Україні виникла в нього в ході роботи над книгою «Мова і нація» в серпні 1991р. після невдалої спроби путчистів зберегти радянський режим. Адже в ході наукової роботи в філолога накопичились матеріали, які не вкладались в книгу «Мова і нація», але заслуговували на те, щоб бути об’єднані іншою не менш важливою темою. І ось, в результаті пошуків автора на світ з’явилась книга «Неукраїнці, яким вдячна Україна». В передмові сам зізнається, що це лише 78 нарисів (переважно про літераторів, філологів, етнологів, мандрівників, які залишили спогади про Україну), а мало бути б більше. Тож поза увагою автора залишилось занадто багато НЕукраїнців про яких теж варто прочитати. А тому шукайте на полицях Книгарні Є наступні книги:

«Рух опору в Україні 1960-1990. Енциклопедичний довідник.» (Смолоскип, 2010) про радянських дисидентів, які боролись з режимом і про іноземців, які боролись за визволення українських дисидентів.

«Іноземці про українських політв'язнів. Спогади» (Смолоскип, 2013), які певно здивують когось тим, що єврей-сіонист може співпереживати «українському буржуазному націоналісту» і вважати його своїм побратимом у радянській неволі. «Ландскнехти Галицької армії» і «Бандерівський інтернаціонал: грузини, росіяни, євреї та інші національності в боротьбі за незалежність» Олега Стецишина (видавництво «Часопис»), які розповідають про іноземців, які готові були покласти життя за Україну. Роман Бжеський. «Прелюдія поступу. Праці 1924-1934 років.» - ці праці перевидані в 2016р. видавництвом «Темпора» становлять лише невелику частину доробку поляка, який став автором пісні «За власну могутню державу», яку співали вояки УПА.

Яцек Куронь «Поляки та українці: важкий діалог» (Дух і Літера, 2019), Єжи Ґедройць «Автобіографія у чотири руки.» (Дух і Літера, 2015), Боґуміла Бердиховська «Єжи Ґедройць та українська еміґрація. Листування 1950-1982 років.» (Критика, 2009) – ці книги доведуть, що є поляки, які вважають українців союзниками, а не різунами.

Ну і в якості десерту пропоную ознайомитись з «українською темою» у творчості Йозефа Рота «Йов. Фальшива вага» (Критика, 2010), «Марш Радецького» (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014); творчістю Бруно Шульца (її останнім часом видано багато, тож просто раджу скористатися функцією пошуку) і спогадами про «Високий замок» львів’янина Станіслава Лема (Богдан, 2017).

А хто все прочитає, то тим раджу шукати мої нові рецензії.

Автор	Ярослав Радевич-Винницький
Видавництво	Апріорі
Рік видання	2015
Мова	Українська
Кількість сторінок	536
Обкладинка	Тверда
Вага	550
ISBN	9786176292371
Формат	150x200xмм
Тип	Паперова книга
Наявність ілюстрацій	Так
Перекладна	Ні