Сертифікати Лікарня Святого Пантелеймона
Паперова книга
В наявності
Очікується з 24.11.2026 дата може змінюватись
Як замовити?
450₴
Доставка
від 0
Нова Пошта
від 0 до 69 грн
на відділення
69 грн
для замовлень від 799 грн
безкоштовно
в поштомат
65 грн
для замовлень від 599 грн
безкоштовно
Укрпошта
від 0 до 45 грн
на відділення
45 грн
для замовлень від 399 грн
безкоштовно
в поштомат
45 грн
для замовлень від 399 грн
безкоштовно
Meest Пошта
від 0 до 52 грн
на відділення
52 грн
для замовлень від 499 грн
безкоштовно
Оплата
Післяплата, карткою
Післяплата
на пошті при отриманні замовлення
Картою
оплата картою на сайті
| Автор | Артур Дронь |
|---|---|
| Видавництво | Видавництво Старого Лева |
| Рік видання | 2026 |
| Мова | Українська |
| Кількість сторінок | 240 |
| Обкладинка | Тверда |
| ISBN | 9789664487853 |
| Формат | 135x205xмм |
| Серія книг | Поезія |
| Тип | Паперова книга |
| Наявність ілюстрацій | Ні |
| Перекладна | Ні |
Анотація "Лікарня Святого Пантелеймона", Артур Дронь
Вірші та свідчення у цій книзі стають однією довгою розмовою про лікування ран, яких завдає війна. Відвертою, болючою і дуже незручною. Але якщо розмова про рани щира, то, може, саме вона й стає початком лікування?
На цих сторінках — усі ми: скалічені, які шукають способу полікуватись; розділені прірвами власних досвідів, які повинні жити разом; перевтомлені, які змушують день тривати.
Артур дає простір голосам багатьох: матері, яка втратила сина-захисника; солдата, який втратив руки й ноги; дівчинки, батьки якої загинули; дружини зниклого безвісти військового… Кожен говорить від власного імені про свою рану та пошук ліків. Про власне Світло у темряві. Та разом з іншими автор кладе на лікарняне ліжко й себе. Адже щоб чесно говорити про чужий біль та лікування, потрібно наважитись назвати власні.
«Лікарнею Святого Пантелеймона» Артур Дронь завершує воєнну трилогію, до якої входять також книги «Тут були ми» і «Гемінґвей нічого не знає». А разом із нею завершує і своє письмо про досвід війни.
На цих сторінках — усі ми: скалічені, які шукають способу полікуватись; розділені прірвами власних досвідів, які повинні жити разом; перевтомлені, які змушують день тривати.
Артур дає простір голосам багатьох: матері, яка втратила сина-захисника; солдата, який втратив руки й ноги; дівчинки, батьки якої загинули; дружини зниклого безвісти військового… Кожен говорить від власного імені про свою рану та пошук ліків. Про власне Світло у темряві. Та разом з іншими автор кладе на лікарняне ліжко й себе. Адже щоб чесно говорити про чужий біль та лікування, потрібно наважитись назвати власні.
«Лікарнею Святого Пантелеймона» Артур Дронь завершує воєнну трилогію, до якої входять також книги «Тут були ми» і «Гемінґвей нічого не знає». А разом із нею завершує і своє письмо про досвід війни.
Write Your Own Review
