Скільки разів ми блукали в пошуках безтурботного літа, довершених днів, живучи які не тягнеш принишкле на плечах Зло. Ця проща в’їдається черленою пам ́яттю терпкого горобинового соку в пальці, щоб ніколи не бути відмитою, вичищеною до лоску бездоганного світу, в якому... знаходиш вихід, і знову губишся. Стаєшся водою і сочишся в ґрунт — виростає по тобі темний ліс. Стигнеш каменем — закляклий від відчаю звір — і віднині й навіки ти могильна плита — імена і числа. Бацила, що її несила спалити разом із одягом, домом, тілом і кров ́ю... проказані вдень, вночі і зранку маршрути втечі супроти незмоги ходити. Забута реальність і залишена у ній суть супроти всеосяжного примарного раю. Читай цю книгу — фіксуйся у ній. І на відтинку власної втечі, спроби рятунку — СТІЙ. Віднині й довіку можна не вірити більше... в поезію.
Чи можна втекти від зла, якщо воно вже стало частиною пам’яті? «Лепрозорій» Яна Гуцула – поетична книжка про біль, втрату, страх і спроби вирватися з реальності, яка залишає сліди навіть після втечі. Метафорична, насичена образами мова не пропонує простих відповідей, а занурює читача у світ, де межа між порятунком і новою пасткою майже зникає. Це непросте читання, яке потребує зосередженості й готовності до сильних емоцій. Книжка зацікавить тих, хто шукає в сучасній українській поезії експериментальну форму, темні образи та простір для власних інтерпретацій.
Схожі товари
Разом з цим купують
Ви дивилися
Лист буде відправлено в службу підтримки. Ми докладемо всіх зусиль для того, щоб відповісти вам максимально швидко.
Лист буде відправлено в службу підтримки. Ми докладемо всіх зусиль для того, щоб відповісти вам максимально швидко.