На Західному фронті без змін
| Автор | Еріх Марія Ремарк |
|---|---|
| Видавництво | Видавництво «КСД» |
| Перекладач | Катерина Гловацька |
| Рік видання | 2024 |
| Мова | Українська |
| Кількість сторінок | 240 |
| Обкладинка | Тверда |
| Вага | 250 |
| ISBN | 9786171512733 |
| Формат | 133x205x14мм |
| Тип | Паперова книга |
| Наявність ілюстрацій | Ні |
| Перекладна | Так |
Анотація "На Західному фронті без змін", Еріх Марія Ремарк
«На Західному фронті без змін» Еріха Марії Ремарка - це потужний антивоєнний роман, який став символом втраченого покоління, тих молодих людей, яких у свій вир поглинула Перша світова війна. Це історія про фронтові бої, розповідь про зламані долі, втрати, страждання та намагання знайти сенс серед хаосу війни.
У центрі сюжету - Пауль Боймер, юний солдат, який разом зі своїми товаришами йде на фронт. Захоплені національним патріотизмом, вони мріють про славу та подвиги, проте реалії війни виявляються жорстокими і кривавими. Окопи, голод, втрати товаришів, страх смерті - усе це стає їхньою щоденною реальністю. Війна не знає милосердя, вона розбиває всі ілюзії, залишаючи після себе лише спустошені душі та покалічені життя.
Ремарк з неймовірною силою передає відчуття безвиході та безглуздості війни. Його персонажі не борються за ідеали чи перемоги - вони просто намагаються вижити. З кожним новим днем на фронті вони все більше усвідомлюють, що їхнє життя вже ніколи не буде таким, як раніше.
Цей роман - це не просто література про війну, це глибока психологічна драма, що ставить під сумнів саму природу війни, показуючи її зсередини - без прикрас і героїзму. «На Західному фронті без змін» змушує задуматися про вічні питання життя, смерті, людяності та безглуздя війни, яка знищує не тільки тіла, але й душі.
Впевнені, це одна з тих книжок, яка залишиться з вами ще надовго після прочитання.
Придбати це видання можна просто зараз, зробивши замовлення на сайті інтернет-магазину Книгарня «Є», також запрошуємо завітати в офлайн-книгарні мережі, цю книгу ви знайдете на поличках розділу «Зарубіжна класика».
На Західному фронті без змін
Це той роман, з якого я раджу знайомитися з творчістю Еріха Марії Ремарка. Він невеликий, і хоча і піднімає тяжкі питання, але в цьому творі наявні і кумедні моменти. А саме гумору в інших творах автора я не помічала. Усі його твори хоча і вертяться довкола війни, але цей твір просто занурює читача у вир подій, у безвихідність обставин.
Головні герої роману – це звичайні вісімнадцятирічні школярі. Ще вчора вони гризли граніт науки, а сьогодні намагаються вижити під ворожими обстрілами.
Хоча загалом головний герой у нас один. Саме за Паулем та за його життям ми спостерігаємо усі ці роки війни. Він зі своїми друзями потрапили до лави призовників через свого учителя, який відправив своїх учнів на війну зі словами «Ми ж патріоти, ми маємо захищати свою країну». Хоча сам чомусь не пішов.
І Пауль буде часто зустрічатися з людьми, які так багато знають про те, як воювати, де воювати. Які розказують, що саме армія робить не так. Хоча самі під обстріли чомусь не рвуться, щоб показати на своєму прикладі як потрібно робити. А сидять собі в своїх затишних домівках та міркують про те, чого ніколи не бачили. Про те, про що не мають права навіть думати, не те щоб свої думки висказувати Паулю, який пройшов страшну школу війни, і в яку скоро повернеться після відпустки, і в якій він втратив стільки товаришів.
Книга просто неймовірна. Від неї і мурахи по шкірі бігають, від неї і сльози, і сміх. Великий спектр емоцій від маленької книги.
СЬОГОДНІ НА ФРОНТІ БЕЗ ЗМІН. ЯКЩО НЕ РАХУВАТИ КІЛЬКОХ ТИСЯЧ ЗАГИБЛИХ.
Якщо ви ще не знайомі з творчістю німецького писменника Еріх Марія Ремарка то час виправляти це. Адже Ремарк – це той автор, який змусить вас плакати від несправелдивості та жорстокості цього життя і в той же час радіти, що сьогодні ви ще можете дихати і насолоджуватись цим світом.
«На Західному фронті без змін» - історія про війну і про людей на війні. Історія про Першу світову, яка відправила на бій мільйони солдат з десятків країн світу. І ці солдати спочатку дійсно вірили у величність своєї місії – захищати честь і гідність країни. Але коли умовний німецький чи французький солат потрапляв до окопів – вся бравада і патріотизм зникали. Залишався лише страх, голод, хвороби та щури. А ще крики, смерть і бруд, бруд з кров’ю, від якого неможливо було втекти чи відмитись.
Під свистом куль, розривів снарядів та смородом отруєних газів вони з романтичних юнаків перетворювались на старих, втомлених прагматиків. Їм було по 20 років, але вони вже втратили вбитими половину хлопців свого класу, з якими ще кілька років тому сиділи за однією партою.
Вони вже не хотіли слави, почестей та купи дівчат. Їм просто хотілося їсти, спати і найбільше-тиші. Ця війна забирала солдат десятками тисяч за день. Кожен з них гинув, і лише найближчі друзі знали, що тебе вже нема.
Бо по радіо і в газетах продовжували говорити і писати «На Західному фронті без змін», але забували додавати, що ці зміни коштували життя десяткам Гансів і сотням Жулям і тисячам Іванам.
