Відчуття закінчення
| Автор | Джуліан Барнз |
|---|---|
| Видавництво | Темпора |
| Перекладач | Віра Кузнєцова |
| Рік видання | 2025 |
| Мова | Українська |
| Кількість сторінок | 204 |
| Обкладинка | Тверда і суперобкладинка |
| Вага | 0.274 |
| ISBN | 9786175697597 |
| Формат | 135x205x17мм |
| Тип | Паперова книга |
| Наявність ілюстрацій | Ні |
| Перекладна | Так |
Анотація "Відчуття закінчення", Джуліан Барнз
Британський інтелектуал Джуліан Барнз, лауреат Букерівської премії 2011 року, створив лаконічний роман «Відчуття закінчення». Письменник майстерно досліджує психологію людини, спираючись на свій багаторічний літературний досвід.
Головний герой Тоні Вебстер на схилі віку отримує лист про заповіт матері своєї колишньої дівчини Вероніки. Ця новина змушує чоловіка повернутися до спогадів про юність, перше кохання та загадкове самогубство університетського товариша Адріана. Прагнення отримати щоденник загиблого друга змушує Тоні відновити спілкування з минулим та усвідомити, що його власна пам’ять роками викривляла реальні факти. Давній лист, про який герой забув, відкриває страшну правду на події сорокарічної давнини.
Книжка порушує складні проблеми ненадійності людських спогадів, провини та відповідальності за власні вчинки. Автор без зайвих метафор показує, як люди переписують особисту історію задля спокою. Стриманий стиль оповіді допомагає розібратися у життєвих підсумках і закономірностях.
Цей твір українською мовою вийшов у видавництві «Темпора». Купити книгу ви можете прямо зараз, оформивши замовлення на нашому сайті, або завітавши в офлайн-магазини мережі Книгарня «Є», де в розділі «Сучасна зарубіжна проза» на вас чекає також інший відомий роман автора «Папуга Флобера».
Глибинами пам'яті
Джуліан Барнз – письменник, есеїст, який по цей час видає чудові твори. Чудові твори не є перебільшенням, так як він тричі був номінантом Букерівської премії, а одного разу став її лауреатом. Саме за цей твір він отримав Букера. Цей факт, а також те, що він являється англійським письменником, а я полюбляю англійську літературу, привело мене до цієї книги. І у її визнанні я цілком погоджуюсь з журі, яким достатньо було лише 31 хвилини щоб признати його переможцем Букера. Заслужена перемога.
Цей постмодерністський роман складається з двох частин. Перша частина дає загальну картину життя Тоні Вебстера, головного героя, розпочинаючи зі шкільних років і закінчуючи похилим віком. Вона розповідає про юні роки, перше кохання і розчарування, про подружнє життя і розлучення, про причини і наслідки. Життя, яке з однієї сторони – буденне, а з іншої – таке як і має бути. Де вбачаєш частину себе. Яке таке близьке і схоже. Життя, де втрачаєш, і щось знаходиш. І от коли ти доходиш до похилого віку, до того віку, коли починаєш аналізувати життя, чи правильно ти його прожив, доля підкидає тобі неочікуваний сюрприз у вигляді звістки з минулого.
Звістка, яка переверне все те, чим ти жив до цього. Звістка, яка підніме на поверхню пам’яті давно затонулі спогади. Спогади про давню дружбу і кохання. І що стало між цими двома поняттями. Звістка, яка хоч і стривожила, але дала новий ковток, яка наче влила молодості в літнє тіло. Ці зміни і переживання є другою частиною роману. І взагалі книга поділена неначе не даремно на дві частини. Дві частини життя. До і після. І всі ці події супроводжуються філософськими роздумами. Книга ними наповнена досхочу, її можна розбирати на цитати.
Це роман, який хочеться смакувати, неспішно читаючи, але який ковтається на одному диханні. Читається легко і залишає по собі післясмак, як від зрілого і самодостатнього твору. Витвір мистецтва. Обов’язковий до читання!
