Дівчина у потягу (кінообкладинка)
| Автор | Пола Гоукінз |
|---|---|
| Видавництво | Видавництво «КСД» |
| Перекладач | Інна Паненко |
| Рік видання | 2022 |
| Мова | Українська |
| Кількість сторінок | 320 |
| Обкладинка | Тверда |
| Вага | 285 |
| ISBN | 9786171215337 |
| Формат | 135x205xмм |
| Тип | Паперова книга |
| Наявність ілюстрацій | Ні |
| Перекладна | Так |
Анотація "Дівчина у потягу (кінообкладинка)", Пола Гоукінз
Психологічний трилер Поли Гоукінз«Дівчина у потягу (кінообкладинка)» підкорив серця мільйонів читачів та здобув світову популярність після екранізації.
Головна героїня, 33-річна Рейчел, щодня їздить одним і тим самим потягом, милуючись будинками, що проносяться за вікном. Одного разу вона помічає щось незвичайне у вікні одного з будинків, що стає початком заплутаної історії зникнення жінки. Рейчел виявляється втягнутою в розслідування, проте не може довіряти навіть собі через своє нестабільне світосприйняття.
Що робить ситуацію ще заплутанішою, так це те, що Рейчел бореться з алкоголізмом і втратою пам'яті, тож вона не може повністю довіряти власним спогадам. Її бажання допомогти розкрити зникнення жінки випускає назовні темні та шокуючі таємниці, що пов'язують її власне минуле з подіями, які вона тепер намагається зрозуміти.
Це історія про обман, ревнощі, спогади та підозри тримає в напрузі до останньої сторінки.
Дівоча пам’ять, жіночі секрети
Вже не пригадаю, хто порадив мені купити цю книгу (швидше за все, продавчиня в книгарні), але прочитала я її дуже швидко. Мені до вподоби романи, в яких не все так однозначно, як здається на перший погляд.
«Дівчина у потягу» - якраз така книга. Її головна героїня Рейчел виглядає повною невдахою – шлюб її розпався, роботу вона втратила, а додайте до цього ще й серйозні проблеми з алкоголем і картина вималюється геть невесела. Та навіть за таких обставин дівчина знаходить, за що триматися у цьому світі – за красиву пару, яка мешкає у затишному будинку, повз який Рейчел проїжджає щодня. Спостерігати з вікна вагона за двома красивими людьми, вигадати їм імена, уявляти, про що вони розмовляють – це як рятівна соломинка для Рейчел, єдина константа в її нікчемному житті. Аж ось раптом жінка з будинку зникає… Тут все й починається. Чи, точніше було б сказати, продовжується.
До речі, відгадати злочинця у цій книзі виявилося напрочуд просто – десь посередині книги я вже знала, хто наробив лиха. Втім, все одно вирішила дочитати і правильно зробила, бо фінал вийшов цілком пристойним.
Таємниче похмілля від джину
Рейчел молода, безробітня, самотня та має проблеми із алкоголем. Але вона залежна не лише від випивки, а ще й від спостерігання за молодою парою — Джесс та Джейсон, як вона їх про себе називає. Їх будинок знаходиться поруч із залізницею, зовсім поруч із будинком, де Рейчел і сама раніше жила.
Вони здаються їй ідеальними — щасливими, закоханими, ніжними. Це нагадує про минуле, її псевдощасливе життя із Томом. Зараз у її колишнього чоловіка щаслива сім'я: дружина та маленька донечка. Щоправда, тепер без неї...
А потім "одним махом" все летить у прірву: інший чоловік із Джесс-Меган, її таємниче зникнення. До Рейчел прискіпується поліція, її одяг у крові, на голові рана і жодних спогадів — лише якісь уривки незрозумілого походження. Більше ніякого алкоголю! Та чи причетна вона до цього злочину?
І як вона тепер буде жити без спостерігання за прекрасною парою? Чи, можливо, не "все золото, що блищить"?
Історія ведеться від імені трьох жінок: Рейчел, Анни та Меган. Важкувато розібратись в датах та сприймати зміну оповідачів (десь до середини книги вже звикаєш), але загалом роман написаний легкою мовою і дуже швидко читається. Поки не дізнаєшся таємничу правду — під підозрою кожен! Особливо Рейчел!
Нікому не можна довіряти
Думаю, головна причина, чому мені не сподобалася ця книга, криється у тому, що у мене були зависокі очікування щодо неї. Я від багатьох чула, що цей роман - наступна «Загублена» (яку нам подарувала Ґіліан Флінн), і я цілком можу зрозуміти це порівняння. Так, мені хотілося почитати щось у такому дусі, але не точну репліку. Це була не точна репліка, але було досить багато подоби, наче це якась зменшена версія першої.
Як зазначала більшість читачів, це та книга, де «нікому не можна довіряти». Усі герої певною мірою жахливі, і ти ніколи точно не знаєш, хто що вчинив. У цьому романі шість головних персонажів: троє чоловіків і три жінки, одна з яких зникла безвісти, і нам належить дізнатися хто в цьому винен. Але вже з початку прочитання синопсису ми втрачаємо трохи інтриги.
Ще одна річ, яка зіпсувала мені «велике розкриття», - це те, що у мене була дещо перекручена теорія щодо одного з персонажів, і вона не здійснилася. Причетним до зникнення однієї з героїнь твору став абсолютно передбачуваний персонаж. Звичайно, це, можливо, і не така вже й велика справа, проте авторка встановила дуже специфічні підказки, які привели мене в цьому напрямку, і я була розчарована тим, що мої догадки не виявилися правдою.
Загалом книга була досить повільною, і єдиною річчю, що мене досі тримала, було знання, що пізніше буде крутий поворот сюжету. Ну, що ж… крутого твісту не сталося. І нічого шокуючого також не відбулося. Мабуть, останні 50 сторінок я ще якось можу назвати чіпляючими. Але я хотіла, щоб вся книга була такою ж. Та, незважаючи на це, я не можу назвати цей роман поганим. Він не виправдав моїх очікувань, але як трилер на вечір – досить непогане чтиво.
5/10
