І нема заґратованим раю

На зламі XIX–XX століття Європа жила ілюзією прогресу, за якою вже визрівали страх, ненависть і насильство. Саме в цей час антисемітські міфи знову й знову ставали зручним інструментом для виправдання погромів і державного тиску. Історія показує: перед катастрофами завжди стоїть момент мовчазної згоди, коли зрада власного коріння здається безпечнішою за солідарність. Саме цей момент і стає центром роману «І нема заґратованим раю» Григорія Кановича.

Мирон Дорський, присяжний повірений, свідомо зрікається свого народу, мови й пам’яті, аби зайняти місце серед «прийнятних» і наближених до влади. Але історія не знає втеч без наслідків. Те, що було витіснене, повертається — у вигляді провини, страху й необхідності вибору.

Події розгортаються напередодні Першої російської революції 1905 року — в час, коли політичні зрушення оголюють найгірші інстинкти суспільства. Єврейська громада опиняється під ударом наклепів, що століттями слугували виправданням насильства, і на цьому тлі особиста історія героя перетворюється на моральний екзамен.

Григорій Канович вибудовує роман як шлях внутрішнього прозріння — від добровільного відступництва до самопожертви, від зручної сліпоти до болісної правди. Його проза зберігає пам’ять не лише про знищення, а й про опір: словом, гумором, молитвою, впертістю жити й пам’ятати.

Книга «І нема заґратованим раю» зацікавить поціновувачів гостросоціальних романів та історій з історичним підґрунтям.

Замовляйте цю книгу онлайн, або шукайте в офлайн-книгарнях мережі. Також радимо видання «Упізнання святого. Нові маленькі повісті, історії, спогади, сильвети».