Поезії з України

Твори українського поета Ігоря Калинця — дисидента та політв’язня 70-их років. Книга є перевиданням другої збірки автора “Відчинення вертепу”, яка відтворює оформлення та зміст видання 1970-го року у видавництві “Література і мистецтво” у Брюсселі. За кордоном збірка вийшла зі зміненою спрощеною назвою, оскільки рукопис потрапив до видавництва без титульної сторінки і редактори не знали оригінальної назви яку вигадав автор. Проте у виданні міститься розлога передмова з аналізом поезій. ЇЇ автор Роман Семкович пише, що хоча у віршах немає традиційних дійових осіб українського вертепу, але структура збірки та її зміст дуже нагадують вертеп, тому він хотів би її назвати “Вертеп” або “Новий вертеп”.  

Лірико-філософські вірші Ігоря Калинця в цій збірці упорядковані відповідно до правил української драматургії і складаються із трьох дійств та двох інтермедій. Головна тема представлених у збірці  поезій — оспівування українського мистецтва, залишених нам предками.  Кожен віршовий цикл розкриває тематику по-своєму. У першому дійстві Ігор Калинець представляє свою власну поетичну історію України. показуючи її безперервність ще від прадавніх племен. Перша інтермедія “Мій давній голос” — роздуми автора під час споглядання творів художників та архітекторів. В другому дійстві фокус зміщується на особисту любовну тематику.  Друга інтермедія “Калиновий герб” написана в сюрреалістичному стилі. В основі третього дійства лежить протиставлення минулого та сучасності, тут Ігор Калинець висловлює свої мрії про те, якою він хоче бачити Україну. 

Збірка “Поезії з України” буде особливо цікавою тим, хто досліджує для себе українську культуру, хоче осмислити та зрозуміти її автентичний стиль та символіку. Літературознавиця Олександра Гнатюк порівнює вірші цієї збірки до творчості Богдана-Ігоря Антонича. Вірші так само відображають любов поета до рідної землі та вражають багатством використаних символів. В них майстерно поєднуються контрасти та показується їх понад часова єдність.