Воротар і море

Хемінгуей для дітей або Нестайко на мінімалках

"Воротар і море" - це продовження "Вафельного серця", вкрай популярної дитячої книги Марії Парр. Судячи з рейтингів та відгуків на провідних книжкових сайтах, продовження у авторки вийшло не менш якісним. Першу історію про пригоди Лени та Трілле із рибальського хутірка з довгою норвезькою назвою не читав, проте "Воротар і море" - повість окрема й незалежна, тому й цілком зрозуміла.

Чому ж ця історія є настільки популярною серед дітей, мені, як людині, що вже чверть століття як вийшла з дитячого віку, сказати важко. Не сказати, що ця історія надто непередбачувана, та й гумору тут відверто небагато. Але діти щось цікаве і важливе для себе все ж знаходять. Напевно, проблеми, які видаються надуманими для дорослого, можуть бути вкрай близькими для юного читача.

Щодо духу самої книги, то від неї віє Хемінгуеєвським морем і дружбою в стилі Всеволода Нестайка. Плюс футбол, перша закоханість і шкільні конфлікти. Що ще потрібно дітям десяти-дванадцяти років? Щоправда є тут моменти які, незвично сприймаються в вітчизняних дитячих книгах, але, можливо, досить буденно у Скандинавії. От не зустрічав я у наших дитячих книжках розмов дітей про клімакс, пологи і цистит. Що ж, нові часи - нові погляди.

Як на мій погляд, книга - зовсім не шедевр, але може бути вартою уваги читачів відповідного віку. Якщо у них, звісно, прогресивні батьки.