Чорна рада: хроніка 1663 року (Богданова шкільна наука)

Про Пантелеймона Куліша та його «Чорну раду» більшість знає, ще зі шкільних років. Класика із класики української літератури. Для багатьох роман саме із тих часів асоціюється із нудним історичним сюжетом про збори низових козаків. Та чи справді воно так? Прочитання цього твору вже у дорослому, свідомому віці безумовно ставить перед читачами зовсім інші акценти.   

«Чорна рада» –  перший український історичний твір. Сам Куліш задумував його, як епос-хроніку. Тобто детальне змалювання подій певного проміжку часу. А за основу автор взяв один рік з життя України за часів Руїни. Основною подією роману є так звана Чорна рада у Ніжині 1663 року. 

Після смерті Богдана Хмельницького Гетьманщину чекали смутні часи. Держава розділена на дві частини. Не на жарт розпочалася політична боротьба за гетьманську булаву та владу на Лівобережжі. Такі міжусобиці та протиріччя почали негативно впливати на соціальний та економічний стан козацького суспільства. Та й зовнішні вороги зовсім не сплять. Для врегулювання ситуації козаки збираються на раду у Ніжині. Та чи вдасться  їм  врятувати Гетьманщину від руїни?   

Чорна рада 1663 року – реальна подія часів козаччини. Пентелеймон Куліш титанічно попрацював над своїм твором. Саме тому на сторінках роману читачів чекає детальне віддзеркалення подій, основних постатей тих часів їх наміри, вчинки, мотивації. Не менш пропрацьовані у творі загальна історична панорама та настрої різних верств українського суспільства.   

Роман «Чорна рада» не позбавлений і романтичних ноток. Окрім головної політичної сюжетної лінії, у якій козаки борються та домовляються між собою за долю України, у ньому є й другорядна – любовна, яка спалахнула між героями книжки.