Ключ від Позасвіття

«Ми можемо бачити тільки те, у що віримо.»

Лінус і Ліннея – близнюки, їм по дванадцять років. Так трапилося, що у дівчинки від народження було ушкодження мозку, і все своє життя вона не могла ні говорити, ні рухатися. Батьки розлучилися, коли малюкам виповнилося два рочки, і зараз у тата нова сім’я – дружина і двоє здорових дітей. Всю турботу про доньку взяла на себе мама. 

Більше за все на світі Лінус мріяв знайти якийсь чарівний предмет, що допоміг би змінити все на краще: щоб мама була знову щаслива, щоб тато повернувся до них, щоб Ліннея одужала.

Одного дня мама (а вона була реставратором) побачила в газеті об’яву - здавали в оренду унікальний дерев’яний будинок. Вони могли там пожити безкоштовно в обмін на невеликий ремонт. Так на літо ця родина поїхала в сільську місцевість. Перше, що кинулося в очі уважному Ліннусу, це те, що чоловік, у якого вони запитували дорогу, видався занепокоєним, коли дізнався, куди вони їдуть.

Виявилося, що будинок здавала сестра власника, а сам він кудись зник. Чому ж будинок став так швидко руйнуватися? І куди подівся його господар? Читайте, щоб дізнатися.

Це атмосферне підліткове фентезі з чудернацькими персонажами. 

Потішив хороший переклад зі шведської Володимира Криницького. До цього мені траплялися не дуже якісні переклади скандинавських авторів.