Людвіґу Прехитрому — ура-ура-ура!

Казка про дружбу, добро і чесність

Цю книгу я із задоволенням читала в дитинстві, тепер читаю своїм дітям. Ця казкова повість не просто про дружбу, а насамперед, про доброту і щирість. Вона має яскраво ілюстрований сучасний переклад, який із задоволенням сприймають і хлопчаки й дівчатка. Бо головні герої цієї казки: лисеня Людвіг Чотирнадцятий та курчатко Тутта Карлсон. Навіть у казці лиси не хочуть жити в мирі з курми, а тут така незвичайна дружба! Як так могло статися? Бо лисенятко росте дуже добрим і не хоче хитрувати, у розумінні «брехати», «дурити».

Він вважає, що це погано, і вірить, що всі повинні бути щирими та добрими один до одного. Його друзі – зайці, горностаї, їжачок та білченя. Але батьки забороняють йому гратися з ними, і він їх слухає. Проте йому сумно без друзів.

І, ось одного разу, вечірня пригода дає змогу знайти нового друга. Якщо Тутті знала б, як виглядає лис, а Людвіг коли - небудь бачив курчатко, то ніколи не змогли б потоваришувати. Тутта вважала, що познайомилася з хоробрим зайцем, а Людвіг не знав, що курчатко – це дитинча курки.

Згодом вона розповість йому про свійських тварин, про рослини на городі та в садку, про людей; а він навчить розпізнавати рослини, читати сліди, визначати час за сонцем.

Вони можуть цілими днями грати у піжмурки та інші дитячі ігри. В решті решт ці дитинчата доводять один одному та дорослим, що можна жити в мирі та, навіть, допомагати один одному. Доброта, щирість, сміливість перемагають над хитрощами і ламають багато зайвих стереотипів. Дуже цікава і добра книга, яку хочеться ще раз і ще раз читати.