Під куполом

Найкращі книги жахів щороку поплвнюються новинками, від яких тіло холоне від голови до п’ят, а відчуття слизького страху, бездонного мороку або гострих, як ніж, пазурів жаху наповнює свідомість. Проте є такі книжки, що здатні роками лишатися одними з найбільш моторошних і кожного разу вражати як уперше. Однією з таких є роман “Під куполом” відомого на весь світ письменника Стівена Кінга.

До найстрашніших книг Стівена Кінга це видання потрапило цілком заслужено. Історія розгортається в місті Честер Мілл у штаті Мейн у найбільш моторошний час: напередодні Гелловіна. Щось по-справжньому таємниче накриває все місто магічним прозорим Куполом. Його неможливо ані знищити, ані позбутися, крізь нього неможливо пройти, а літаки наштовхуються об його поверхню та трагічно розбиваються. Спершу місто не розуміє характеру цієї дивної оболонки, проте згодом жителі розуміють дедалі більше: ця сила жорстока, люта і скоро може знищити під собою абсолютно все. Однак усупереч жахливому розумінню, яке мало б об’єднати жителів, деякі з них починають виявляти свої темні душі. Вони скоюють підступні вчинки, ганебні злочини, чим демонструють, що справжнє зло — не зовні над містом, а тут, поруч, поміж людьми.

По-справжньому страшні книжки лякають кожна по-своєму і впливають на різні форми зародження страху — реального й невротичного, конструктивного й патологічного. Твір Стівена Кінга влучає одночасно у дві цілі: за бурхливим моторошним сюжетом, що холодом лоскоче уяву та нерви, приховується і кришталево чистий погляд на соціально-політичну дійсність (за деякими поглядами, однієї конкретної країни, за іншими — потенційно будь-якої), що викликає почуття вже цілком реального жаху: за своє життя, близьких і зрештою весь світ. А дотичну думку до головної теми твору можна відшукати в одній з книг про вплив чужої думки.