Світлана Алексієвич
Детально про автораАнотація
Ця книжка про війну розпочинає художньо-документальний цикл "Голоси Утопії" російськомовної білоруської письменниці Світлани Алексієвич. Книга-сповідь, документ людської пам'яті, запис історій жінок, яким війна дала в руки зброю для захисту рідної землі від фашизму. Це дослідження духовного світу жінок, що виживали в нелюдських умовах війни.
Читати все
Цю книгу білоруська володарка Нобелівської премії з літератури писала понад чверть століття. У цих 400 сторінок було вкладено стільки душі та історій зболених сердець, що читати її дуже важко. Подекуди майже боляче. Тут багато смерті, крові і страждань. Багато такого, про що в радянських книжках не писалося.
Книга розповідає життєві історії жінок (санітарок, саперок, партизанок, зенітниць, льотчиць…), що пройшли через Велику вітчизняну війну. Історії зболені, зранені і виплакані. Історії які читати важко, але потрібно. Потрібно усім. Особливо тим, хто думає, що війна — це щось славне і героїчне. Майже усі дівчата, хто описує свої історії, думали так само на початку війни. І практично ніхто не думав так вже по її завершенні.
Ця книга — про війну. Але вона — антивоєнна. Як творчість Ремарка.
Видання від видавництва «Віват» доволі якісне: хороший папір, палітурка, зручний для читання розмір шрифту. Єдиний мінус — це пара-трійка помилок у словах. Цю книгу треба прочитати усім молодим людям. Треба знати обличчя війни, щоб більше цінувати мир.