П'ята Саллі

Жінка, що підкорила саму себе!

Не дивно, що після прочитання інших книжок Кіза, а особливо «Таємничої історії Біллі Міллігана», що має схожу проблематику, «П’ята Саллі» не викликала у мене такого шквалу емоцій, але це було очікувано і тому вона мене зовсім не розчарувала.

Пишучи цей роман, Кіз намагався розібратися у проблемі множинних розладів особисті, набирався досвіду так сказати. Він готувався до більш серйозної роботи – історії Міллігана. Якщо проводити аналогію між цими двома книгами, то можна сказати, що «П’ята Саллі» була для нього ніби пробним варіантом, але це аж ніяк не робить розповідь гіршою чи менш цікавою. Впевнена, читачу, що стикається з проблемою розладів особистості вперше , вона сподобається ще й як.

Саллі, головну героїню книги, довгий час переслідують провали в пам’яті, їй здається, що вона втрачає час. Вдома дівчина постійно знаходить речі, яких ніколи не купувала, а людей, що зустрічають її на вулиці, вважає абсолютними незнайомцями. Одного разу вона потрапляє до лікарні, де їй повідомляють, що вона намагалася вчинити самогубство, однак вона не пам’ятає і цього. Психіатр, що береться за її лікування, з’ясовує, що в її тілі крім неї живуть ще 4 жінки. Проте, хто ці жінки, звідки вони взялися та, головне, як їх позбутися – лишається для нього незрозумілим.

На відміну від історії Міллігана, розповідь про Саллі є цілком вигаданою. Хоч вона і є дещо наївною та казковою, однак все одно захоплює до мозку кісток.